Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення

18 січня відбулося перше в поточному році засідання Комітету Верховної Ради (ВР) з питань охорони здоров’я (далі – Комітету). Хвилиною мовчання присутні вшанували пам’ять видатного науковця, піонера та лідера біоетичного руху в нашій державі, талановитого фахівця, громадського діяча, академіка НАМН України Юрія Ілліча Кундієва, який пішов із життя в ніч на 17 січня.

«Згадаймо Людину, Вчителя, Майстра – Юрія Ілліча Кундієва. У свої 89 років він мав прекрасну пам’ять, свіжість поглядів і швидкість прийняття рішень, дуже вболівав за проблеми у віт­чизняній системі охорони здоров’я і в Націо­нальній академії медичних наук. Його душа залишалася молодою й активною, пан Юрій надихав і учнів, і колег оптимізмом, спокоєм, вірою в розбудову нашої держави. У перші місяці війни на сході, коли гостро постало питання реабілітації бійців і поранених, Юрій Ілліч одним із перших відгукнувся на звернення Військово-цивільного координаційного штабу медичної допомоги. Саме в Інституті медицини праці на вул. Саксаганського було відкрито один з перших центрів реабілітації військових. Як свідчать відгуки пацієнтів, у ньому панувала атмосфера доброти, розуміння, щирості, патріотизму, професіоналізму. Таких людей, яким був Юрій Кундієв, в Україні – одиниці. Нам його дуже бракуватиме», – висловила співчуття голова Комітету Ольга Вадимівна Богомолець.

Про проблему матеріального забезпечення кардіохірургічної галузі в рамках міжнародних закупівель 2016

Перше в поточному році засідання членів профільного комітету виявилося напруженим і надзвичайно емоційним: центральною темою зустрічі стала ситуація, що склалася у сфері централізованих закупівель лікарських засобів та виробів медичного призначення для забезпечення лікування пацієнтів із серцево-судинними та судинно-мозковими захворюваннями та з відкриттям філіалів ДУ «Інститут серця МОЗ України» в Донецькій та Луганській областях. Нагадаємо, що на початку року генеральний директор закладу Борис Михайлович Тодуров у своєму відеозверненні на сторінці у Facebook публічно звинуватив в. о. міністра охорони здоров’я Уляну Супрун і її команду у зриві закупівель витратних матеріалів, необхідних для кардіо­хірургічних втручань, у рамках державної програми 2016 та в ігноруванні офіційних запитів стосовно відкриття філіалів закладу в прифронтовій зоні.

Враховуючи неоднозначність ситуації, надзвичайний ажіотаж навколо неї та намагаючись максимально об’єктивно висвітлити аргументи опонентів, ми вирішили присвятити цій темі окрему публікацію. Читайте її в наступному номері «Медичної газети «Здоров’я України».

Про оприлюднення документації щодо міжнародних закупівель

У грудні минулого року члени Комітету звернулися з офіційним листом до прем’єр-міністра з проханням надати копії договорів з міжнародними організаціями, задіяними в процесі закупівель (копії контрактів та ін.). Про це повідомив присутнім член Комітету Олег ­Степанович Мусій.

У відповідь представники МОЗ надіслали листа, в якому зазначили, що надати профільному Комітету копії договорів із міжнародних закупівель неможливо, оскільки «це документи, які не можна оприлюднювати», що, за словами О. В. Богомолець, порушує право народних депутатів на доступ до інформації. «Комітет категорично не погоджується з таким станом речей. Ми можемо рухатися виключно в правовому полі, тому наразі триває підготовка чергового офіційного запиту», – підкреслила голова Комітету.

Про зміни складу головних позаштатних спеціалістів МОЗ України

На засіданні також обговорювалося виключення зі складу головних позаштатних спеціалістів МОЗ України за спеціальністю «Фізіотерапія. Медична реабілітація» Володимира Ілліча Козявкіна, розробника системи інтенсивної нейрофізіологічної реабілітації, яка широко застосовується в лікуванні різних форм ДЦП, неврологічних розладів та ін. Замість нього 7 листопада 2016 р. було призначено Володимира Анатолійовича ­Голика, директора Школи реабілітаційної медицини УВЗ «Український католицький університет», засновником якої є Уляна Супрун.

20 грудня 2016 р. за ініціативи народного депутата Валерія Карпунцова голові профільного Комітету було надіслано звернення від групи народних депутатів з проханням перевірити підстави щодо зміни головного спеціаліста й оцінити наявність у діях МОЗ корупційної складової. У той же час член правління Центру протидії корупції Олександра Устінова на своїй сторінці у Facebook заявила, що «клініки Козявкіна є приватними структурами, під які прописана національна програма», що він «особисто підписував розрахунки до програми лікування дітей, відправляючи їх на лікування до своєї клініки» (у 2016 р. ТОВ «Міжнародна клініка відновного лікування», розташована в м. Трускавці, ­отримала з бюджету 11,142 млн грн), і зазначила, що, крім безпосередньо терапії, держава оплачує роялті – 2500 грн за кожну дитину.
30 грудня 2016 р. МОЗ подовжило договір з клінікою до кінця березня; на послуги реабілітації дітей з ДЦП, які відносяться до пільгових категорій, виділено 9,13 млн грн. Наразі питання залишається відкритим.

Про ситуацію з кадровими змінами в НДСЛ «Охматдит»

Суперечливою є ситуація стосовно можливості продовження контракту (він завершився 17 січня) з головним лікарем НДСЛ «Охматдит» Юрієм Івановичем Гладушем. За інформацією МОЗ, лист на підтримку колишнього очільника закладу, надісланий у МОЗ та профільний Комітет від імені трудового колективу, наразі відкликано через імовірну фальсифікацію. З такою скаргою звернулися до відомства співробітники лікарні (вони запевняють: підписувалися лише за присутність на зборах, які взагалі не стосувалися кадрових змін).

Найближчим часом МОЗ планує оголосити відкритий конкурс на заміщення вакантної посади керівника НДСЛ «Охматдит». Участь у ньому може брати в тому числі й Ю. І. Гладуш, який очолював заклад протягом останніх 13 років. Нині обов’язки головного лікаря виконує один із начальників медичної служби установи.

Реформа служби екстреної (швидкої) медичної допомоги, на жаль, не є пріоритетом для України

Одним із перших етапів майбутньої медичної реформи стане реорганізація системи екстреної медичної допомоги (ЕМД). Очікується, що наблизитися до західних стандартів вітчизняній службі допоможуть створення сучасних диспетчерських і кол-центрів, розширення мережі підстанцій, відкриття відділень екстреної допомоги в лікарнях, підвищення кваліфікації лікарів і фельдшерів, реорганізація бригад ЕМД у бригади парамедиків, відповідна медична підготовка співробітників поліції та пожежників.

Що гальмує розвиток галузі і які проблеми потребують першочергової уваги? Про це ми запитали заступника голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Ірину Володимирівну Сисоєнко.

– Не перший рік в Україні триває процес реформування системи охорони здоров’я, з 2013 р. діє Закон України «Про екстрену медичну допомогу», проте ­побудувати ефективну та сучасну систему ЕМД досі не вдалося.

Україна займає перше місце в Європі за рівнем смертності. Близько 70% людей, які гинуть внаслідок дорожньо-транспортних пригод, інфарктів та інсультів, помирають ще до приїзду бригади ЕМД. Прибуття служби ЕМД, від оперативності якого часто залежить життя людини, подеколи доводиться очікувати годинами (особ­ливо в сільській місцевості, у віддалених районах).

Основними принципами функціонування служби ЕМД повинні бути:

• постійна готовність до термінового надання медичних послуг;
• оперативне цілодобове реагування на виклики;
• доступність та безоплатність;
• своєчасність, висока якість і пріоритетність;
• послідовність та відповідність вимогам екстериторіальності.

На жаль, із боку парламенту й уряду відбувається саботаж розвитку служби ЕМД. У державному бюд­жеті‑2017 не передбачено коштів для розбудови оперативно-диспетчерських служб та закупівлі автомобілів швидкої допомоги.

Попри всі мої намагання парламент та уряд не підтримали пропозиції змін до бюджету‑2017 щодо додаткового фінансування у розмірі 392 182 220 грн, призначеного для створення оперативно-диспетчерських служб центрів ЕМД та медицини катастроф і забезпечення їх необхідним обладнанням.

Протягом двох років я наголошую на необхідності прийняття в другому читанні законопроекту «Про внесення змін до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» (щодо забезпечення справедливої оплати праці працівників служби ЕМД; р. № 1164), що передбачає підвищення заробітної плати, виплати надбавок за особливий характер праці, особливі умови праці, почесні звання, а також за вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, інші надбавки і доплати, премії і винагороди водіям автомобілів ЕМД та соціальні гарантії для працівників бригад ЕМД.

Мою поправку з голосу щодо виділення у 2017 р. додаткових коштів з бюджету саме на службу ЕМД в залі парламенту підтримали 220 депутатів (не вистачило лише 6 голосів). Наразі законопроект № 1164
не розглядається у другому читанні. Фактично ініціативи, спрямовані на забезпечення розвитку служби ЕМД, підвищення заробітних плат та надання соціальних гарантій профільним фахівцям, не підтримуються.

Наведу цікаві дані стосовно реального рівня заробітної плати працівників бригад ЕМД. Під час останнього візиту до Київського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф я відвідала бухгалтерію підприємства і поцікавилася, як саме реалізується обіцянка уряду щодо підвищення заробітної плати медикам. Скільки із січня поточного року отримуватимуть працівники служби ЕМД? Суми вражають: санітарка, фельдшер, водій – 2575 грн, лікар невідкладних станів – 2800 грн, головний лікар філії – 3500 грн, фельдшер з 20-річним досвідом – 5500 грн, лікар-анестезіолог зі стажем понад 30 років – 5900 грн.

Робота бригад ЕМД пов’язана з підвищеним нервово-емоційним, інтелектуальним навантаженням, численними ризиками для здоров’я, передбачає роз’їзний характер праці. Разом з тим у Київській області неможливо виконати норму про надбавки за особливий характер та особливі умови праці, доплативши 40%, а не до 40%, оскільки в бюджеті Київської області на 2017 р. на фонд заробітної плати виділено 131 млн грн при потребі у 275 млн грн. І це тільки верхівка айсбергу проблем служби ЕМД!

Я докладатиму максимальних зусиль задля розбудови й ефективного функціонування системи ЕМД, наполягатиму на створенні належних умов праці для медиків та водіїв автомобілів ЕМД, адже саме від якості роботи даної служби і своєчасного приїзду бригад залежить порятунок пацієнтів.

Підготувала Ольга Радучич

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (398), січень 2017 р.