Громадська організація «Всеукраїнське об’єднання захисту медичних працівників»

05.02.2018

На запитання читачів відповідає юрист громадської організації «Всеукраїнське об’єднання захис­ту медичних працівників» (ГО «ВОЗМП») Лілія ­Секелик.

? Відповідно до Порядку взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини (наказ № 807/1193/279 від 29.09.2017 р.), у разі смерті людини за місцем її проживання без ознак насильницької смерті або підозри на таку на місце події виїжджає лікар, який констатує факт смерті.

Ситуація така: у сільському районі первинну медичну допомогу надає Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) через свої амбулаторії, в яких працюють лікар та молодші медичні спеціалісти (медичні сестри) у режимі 8:00-18:00. На вторинному рівні медичну допомогу надає центральна районна лікарня (працює цілодобово). Підрозділ станції швидкої медичної допомоги, підпорядкований обласному Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, працює цілодобово.

Який із вказаних закладів (або інший), на підставі якого нормативного акту і в який спосіб повинен забезпечити виїзд лікаря (фельдшера) для констатації смерті людини у святкові, неробочі дні та у вечірні та нічні часи? З яких джерел здійснюється фінансування роботи медичного працівника?

Відповідно до Інструкції щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть (форма № 106/о), що затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України від 08.08.2006 р. № 545, у містах, селищах міського типу, населених пунктах сільської місцевості в закладах охорони здоров’я, у яких працює не менше двох лікарів, видаються тільки лікарські свідоцтва про смерть. У сільських населених пунктах у закладах охорони здоров’я, де працює тільки один лікар, у разі його відсутності (хвороба, відпустка і т. ін.) фельдшер видає фельдшерську довідку про смерть (форма № 106-1/о (z1153-06).

Лікарське свідоцтво про смерть видає лікар медичного закладу, який лікував померлого, на підставі спостережень за хворим і записів у медичній документації, що відображали стан хворого до його смерті, або патологоанатом на підставі вивчення медичної документації і результату розтину.

Отже, вищезазначені особи здійснюють констатацію факту смерті.

Згідно з Порядком взаємодії між органами та підрозділами Національної поліції, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України, при встановленні факту смерті людини (наказ від 29.09.2017 р. № 807/1193/279) після констатації факту смерті проводиться огляд трупа, за результатами якого інформують у тому числі адміністрацію закладу охорони здоров’я, що забезпечує потреби населення в медичному обслуговуванні на відповідній території, про можливість встановлення причини смерті без патологоанатомічного розтину та видачі лікарського свідоцт­ва про смерть (фельдшерської довідки про смерть).

Враховуючи вищевикладене, констатацію факту смерті повинні здійснювати заклади, що надають первинну медичну допомогу (за винятком випадків, коли особа перебувала на стаціонарному лікуванні).

Відповідно до наказу МОЗ України «Про затвердження Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та положень про його підрозділи» від 29.07.2016 р. № 801 (далі – наказ № 801) до структурного підрозділу ЦПМСД належить лікувально-профілактична служба, що складається з амбулаторій, які є структурними або відокремленими структурними підрозділами ЦПМСД.

Констатація факту смерті є завданням саме амбулаторій та фельдшерсько-акушерського / фельдшерського пункту (пункт 11 розділ ІІІ Положення про фельдшерсько-акушерський / фельдшерський пункт та пункт 19 розділ ІІ Положення про амбулаторію, що затверджені наказом № 801).

Засновниками ЦПМСД є орган/органи місцевого самоврядування, у тому числі об’єднаної територіальної громади, а основним джерелом фінансування ЦПМСД – кошти медичної субвенції та місцевого/місцевих бюджету/бюджетів.

Питання оплати праці в понаднормовий робочий час можна вирішити, застосовуючи т. зв. підсумований облік робочого часу, що регулюється ст. 61 Кодексу законів про працю України і наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.04.2006 р. № 138

«Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування підсумованого обліку робочого часу».
Застосування підсумованого обліку робочого часу в закладах охорони здоров’я передбачено наказом МОЗ України «Про затвердження Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку» від 18.12.2000 р. № 204-о.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що в даному випадку факт констатації смерті повинні ­здійснювати лікарі (фельдшери) амбулаторій та фельдшерсько-акушерських / фельдшерських пунктів ЦПМСД. Звичайно, мають бути змінені умови праці та її оплата шляхом застосування підсумкового обліку робочого часу. Зміна умов праці повинна здійснюватися за ініціативою керівника ЦПМСД з обов’язковим погодженням із власником (орган/органи місцевого самоврядування, у тому числі об’єднаної територіальної громади).

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 1 (422), січень 2018 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина

16.05.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Особливості перебігу герпесвірусної інфекції на тлі посттравматичного стресового розладу

За матеріалами Науково-практичної конференції «Стрес-індуковані імунні розлади та їх наслідки в умовах воєнного часу» (29 лютого 2024 р.) ...

16.05.2024 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Практика психотерапевта: психотехніки кейсу «швидкої допомоги»

У статті висвітлено необхідні прийоми роботи психотерапевта, починаючи з вибору оптимальної комунікації. Наведені у статті психотехніки не вимагають від лікаря загалом ні глибоких теоретичних знань, ні великого практичного досвіду. Цим вони привабливі, і, оскільки достатньо ефективні, можуть стати корисними не тільки для вузького кола психотерапевтів, але і для багатьох сімейних лікарів. ...

16.05.2024 Неврологія Психіатрія Терапія та сімейна медицина Тривожні та інші емоційні розлади сьогодення: роль фітотерапії

За останнє століття у світі значно зросла кількість подій планетарного рівня, які призвели до хвилі постстресових та емоційних розладів. На жаль, ця ситуація не оминула й Україну. Через розв’язану рф війну страждають і ті, хто опинився в зоні бойових дій або в окупації, і ті, хто живе в тилу, і вимушені внутрішні переселенці, і ті, хто виїхав за кордон. Перевтома, тривожність і тривалий стрес виснажують організм, шкодять фізичному здоров’ю, можуть стати тригером порушень психіки, що скорочують тривалість життя. ...

16.05.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Оланзапін та арипіпразол у лікуванні пацієнтів із психотичними розладами: порівняльна ефективність і профілі безпеки

Антипсихотичні препарати застосовують для лікування психозу ще з 50-х років минулого століття (Чекман, 2011). Їх призначають для лікування гострого психозу будь-якої причини, а також хронічних психотичних розладів, як-от шизофренія. Також антипсихотики ефективні при лікуванні гострого збу­дження, біполярної манії та інших психічних станів. У клінічній практиці важливим аспектом є адекватний вибір антипсихотика з оптимальним балансом щодо його переваг і потенційних побічних ефектів, що поліпшує прихильність пацієнтів до лікування. Пропонуємо до вашої уваги огляд результатів рандомізованого контрольованого дослі­дження, опублікованого у статті N. Ghitoli «Efficacy and Side Effects of Aripiprazole and Olanzapine in Patients with Psychotic Disorders: A Randomized Controlled Trial» видання OMJ (Oman Medical Journal) (2023 Sep; 38(5): e553), метою якого було порівняти ефективність і профіль безпеки застосування оланзапіну та арипіпразолу для лікування пацієнтів із психотичними розладами. ...