Превенція неінфекційних захворювань: роль стоматолога

У вересні 2015 року в рамках 70-ї сесії Генеральної асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН) у Нью-Йорку (США) затверджено надважливу соціально-економічну програму «Глобальні цілі сталого розвитку – 2030». В ухваленому документі надано загальне бачення нових орієнтирів поступу світового суспільства на період до 2030 року та визначено 17 пріоритетних завдань.

Як член ООН Україна приєдналася до цієї програми. «Для досягнення Цілей сталого розвитку на національному рівні Україна здійснюватиме нові програми і проекти, які на практиці забезпечать макроекономічну стабільність, екологічний баланс і соціальну згуртованість. Вони стануть загальною основою для подальших перетворень у нашій державі», – зазначив Президент України Петро Порошенко у своєму виступі на Генеральній асамблеї ООН.

На сьогодні вже розроблено національну систему сталого розвитку із залученням широкого кола інформаційних, статистичних й аналітичних матеріалів. У доповіді, підготовленій Міністерством економічного розвитку і торгівлі України минолого року, сформульована стратегія досягнення цілей сталого розвитку (ЦСР), поставлено 86 завдань національного розвитку та визначено 172 показники для моніторингу, що забезпечить базу для подальших соціально-економічних перетворень.

Міцне здоров’я та благополуччя є третьою з-поміж ЦСР. Її досягнення має на меті забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх людей у будь-якому віці. За визначенням Олени Макарової, члена-кореспондента Національної академії наук України, здоров’я є універсальною цінністю людства, тож покращення стану здоров’я населення є головною турботою суспільства.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), переважна більшість людей у світі помирає від неінфекційних захворювань (НІЗ). У 2012 р. НІЗ призвели до смерті 38 млн осіб, частка НІЗ у структурі причин глобальної летальності становить 68%, у віковій категорії до 70 років – 52%. З огляду на масштаб проблеми у 2013 р. ВООЗ було розроблено та ухвалено Глобальний план дій щодо профілактики та боротьби з неінфекційними захворюваннями.

Як свідчить статистика ВООЗ, в нашій країні головною причиною смерті населення (майже в 90% випадків) є НІЗ: 68% українців помирають від серцево-судинних захворювань (ССЗ), 13% – від онкологічних хвороб, 2% – від хронічних респіраторних захворювань, цукрового діабету (ЦД) та його ускладнень, 7% – від інших НІЗ. Одним із завдань, що стоять перед медичною спільнотою України, є зменшити на третину передчасну смертність від НІЗ за допомогою профілактики і лікування (завдання 3.4), а також визначити національний план дій щодо НІЗ та пов’язані з ним стратегії щодо вживання солі, трансжирів, алкоголю та тютюнових виробів.

На засіданні Кабінету Міністрів України 31 липня було ухвалено розроблений Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України документ «Національний план заходів щодо неінфекційних захворювань для досягнення глобальних цілей сталого розвитку», в якому наведено невтішні цифри: понад 80% смертей в Україні спричинено хворобами системи кровообігу, новоутвореннями, хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), діабетом. Це ті хвороби, розвитку яких у багатьох випадках можна запобігти, змінивши спосіб життя.

Недотримання базових правил харчування, режиму рухової активності, безпеки на дорозі, а також шкідливі звички є причиною численних хвороб і передчасної смерті. Так, українські чоловіки в середньому живуть 67 років, жінки – 77. Це значно менше в порівнянні з тривалістю життя людей в інших європейських країнах.

На 27 вересня в рамках Генеральної асамблеї ООН заплановано проведення третього засідання високого рівня щодо профілактики НІЗ. На розгляд медичної спільноти вже запропоновано проект резолюції цього засідання. Всесвітня федерація стоматологів, Міжнародна асоціація стоматологічних досліджень розробили доповнення до резолюції щодо ролі лікаря-стоматолога в профілактиці НІЗ і звернулися до Асоціації ­стоматологів України з проханням підтримати доповнення на засіданні ООН.

Роль світової стоматологічної спільноти в превенції неінфекційних захворювань

На сьогодні НІЗ перебувають у фокусі уваги світової медичної спільноти. Такі захворювання, як ЦД, ССЗ, онкологічна патологія, ХОЗЛ, мають спільні чинники ризику із хворобами порожнини рота. Лікар-стоматолог повинен впливати на ці чинники ризику разом зі спеціалістами загальної практики.

З ініціативи Всесвітньої федерації стоматологів 27 травня 2007 року було прийнято важливий документ – резолюцію ВООЗ WHA60.17 – «Гігієна порожнини рота: план дій щодо її пропаганди та комплексної профілактики захворювань». Відповідно до цього документа ВООЗ закликає країни, щ є її членами, вжити заходів:

•  щодо забезпечення здоров’я порожнини рота в націо­нальних програмах комплексної профілактики та лікування хронічних НІЗ;
•  щодо забезпечення здоров’я порожнини рота в національній політиці комплексної профілактики НІЗ та боротьби з ними;
•  включити забезпечення здоров’я порожнини рота в систему посиленої первинної медико-санітарної допомоги при хронічних НІЗ та сприяти забезпеченню наявності стоматологічної допомоги.

Нагадаємо, що в Україні дотепер тривають дискусії щодо місця стоматолога в первинній медико-санітарній допомозі, хоча є чітка резолюція ВООЗ з цього питання.

Після рішення WHA60.17 Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я ВООЗ Всесвітня федерація стоматологів розробила програму дій лікарів-стоматологів щодо профілактики НІЗ та спільно з ВООЗ представила до ООН. Генеральна асамблея ООН визнала, що у 2008 р. з 57 млн летальних випадків в усьому світі 36 млн (в тому числі 9 млн смертей осіб віком до 60 років) зумовлені НІЗ, такими як ЦД, ХОЗЛ, ССЗ та онкологічні хвороби.

При цьому 80% загального тягара смертності від НІЗ припадає на країни, що розвиваються. У пункті 19 резолюції 66/2 від 19 вересня 2011 р. Генеральна асамблея ООН вказала, що захворювання порожнини рота створюють серйозну проблему для населення багатьох країн, для цих хвороб характерні спільні чинники ризику, що дозволяє використовувати загальні методи реагування на НІЗ.

Згідно з даними Всесвітньої федерації стоматологів карієс зубів та захворювання пародонта – одні з найпоширеніших хвороб, на які страждає 90% глобальної популяції. Щороку понад 500 тис. людей у світі гинуть унаслідок раку порожнини рота, що посідає 8-ме місце серед найпоширеніших форм раку. Наукові дослідження свідчать про тісний взаємозв’язок захворювань порожнини рота із системною патологією, як-от ЦД, ХОЗЛ, ССЗ та онкопатологія. На спільні чинники ризику цих хвороб та патології порожнини рота може впливати лікар-стоматолог, тому його роль в превенції НІЗ є актуальною.

Співпраця Всесвітньої федерації стоматологів з ВООЗ і ООН

Виклики, що постають перед медичними працівниками загалом та стоматологами зокрема, зумовили необхідність розробки плану дій. У тісній співпраці Всесвітньою федерацією стоматологів та ВООЗ розроблено значний масив резолюцій, а саме: WHA22.30, WHA28.64, WHA31.50 – про фторування води та гігієну порожнини рота; WHA36.14 – про гігієну порожнини рота та забезпечення здоров’я для всіх; WHA42.39 – про гігієну порожнини рота; WHA56.1, WHA59.17 – Рамкова конвенція ВООЗ з боротьби проти куріння; WHA58.22 – з профілактики раку та боротьби з онкопатологією; WHA57.14 – Глобальні заходи боротьби з ВІЛ-інфекцією; WHA57.16 – щодо зміцнення здоров’я та здорового способу життя; WHA57.17 – Глобальна стратегія харчування, фізичної активності та здоров’я; WHA58.16 – щодо активного та здорового старіння; WHA51.18, WHA53.17 – про профілактику НІЗ; WHA58.26 – про проблеми громадського здоров’я, пов’язані з надмірним вживанням алкоголю.

На 60-й сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я ВООЗ президент Всесвітньої федерації стоматологів Мішель Арден представила дані про стан здоров’я порожнини рота в населення різних країн і запропонувала шляхи подолання високої захворюваності органів порожнини рота.

Всесвітня федерація стоматологів спільно з ООН підготувала політичну декларацію, де чітко прописано план дій стоматолога в співпраці з лікарями загальної практики щодо профілактики НІЗ; визначено роль стоматолога і професійної гігієни порожнини рота в покращенні загального стану здоров’я людини та благополуччя суспільства.

! За визначенням Всесвітньої федерації стоматологів, здоровий стан порожнини рота – багатогранне поняття, яке відображає можливість говорити, посміхатися, відчувати запахи та смаки, жувати, ковтати, передавати низку емоцій за допомогою виразів обличчя з упевненістю і без відчуття болю, дискомфорту або болючості щелепно-лицевого комплексу.

Здоровий стан порожнини рота:

•  є основним компонентом здоров’я, а також фізичного та емоціонального благополуччя. Це поняття існує з незапам’ятних часів і формується під впливом цінностей та відносин окремих людей і співтовариств;
•  відображає значимі для якості життя фізіологічні, соціальні та психологічні аспекти;
•  залежить від набутого досвіду, сприйняття, очікувань і можливості адаптуватися до обставин.

Патогенетичні зв’язки НІЗ та стоматологічних захворювань

Численними науковими дослідженнями українських вчених доведено взаємозв’язок та взаємозумовленість основних НІЗ та здоров’я порожнини рота. Аналіз літератури останніх років свідчить, що захворювання тканин пародонта, на які сьогодні страждають понад 80% українців, можуть бути пусковим механізмом розвитку системної патології та погіршувати її перебіг.

Протягом останніх 20 років вітчизняні дослідники (професори Г. М. Вишняк, А. В. Борисенко, Г. Ф. Білоклицька, доцент О. В. Копчак, К. А. Янішевський) вивчали патогенетичний зв’язок між атеросклерозом, захворюваннями ­серцево-судинної системи та генералізованим пародонтитом.

Патологія серцево-судинної системи негативно впливає на перебіг та виникнення захворювань тканин пародонта внаслідок структурних змін стінок судин і виникнення гіпоксії в тканинах пародонта, що було доведено результатами гістохімічних досліджень (Мазур І. П., Янішевський К. А., 2018). Наявність патологічного процесу в тканинах пародонта може бути чинником ризику розвитку ССЗ, ускладнювати перебіг набутих вад серця.

Результатами спільних клініко-мікробіологічних досліджень, які було проведено науковцями НМАПО ім. П. Л. Шупика та ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова» (м. Київ), виявлено наявність бактеріальної ДНК пародонтопатогенів (патогенних мікроорганізмів порожнини рота) в тканинах клапана серця, видалених під час хірургічних втручань (Мазур І. П., Вітовський Р. М., Слободяник М. В., 2018).

У численних експериментальних та клінічних дослідженнях співробітників ДУ «Інститут стоматології та щелепно-лицевої хірургії НАМН України» (професори В. Я. Скиба, О. В. Дєньга, доктор медичних наук О. В. Скиба та ін.) показано взаємозв’язок ЦД та здоров’я порожнини рота.

Тяжкі захворювання пародонта ускладнюють перебіг ЦД, зумовлюють підвищення рівня цукру в крові хворих. І навпаки, лікування та санація порожнини рота сприяють зменшенню рівня цукру крові, що доведено вітчизняними й закордонними дослідниками.
Науковцями ДУ «Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України» (м. Київ) та НМАПО ім. П. Л. Шупика (професори М. І. Гуменюк, І. П. Мазур, а також В. І. Ігнатьєва, Г. С. Харченко- Севрюкова, В. В. Куц) проведено спільне дослідження особливостей перебігу патологічних процесів у тканинах пародонта в пацієнтів з ХОЗЛ.

Високі показники поширеності й інтенсивності карієсу зубів, патологічних процесів пародонта на фоні незадовільної гігієни порожнини рота утворюють комплекс ризиків виникнення ускладнень стоматологічних захворювань, а також потенційно здатні несприятливо впливати на загальний стан організму пацієнта і перебіг ХОЗЛ за рахунок поширення інфекції трахеобронхіальним шляхом та формування осередків одонтогенної інфекції в каріозних порожнинах та пародонті, що сприяє розвитку хронічного системного запалення.

Разом із тим слід зазначити, що вживання лікарських засобів для лікування НІЗ негативно впливає на стан здоров’я порожнини рота: гіпотензивні препарати викликають сухість порожнини рота, а згодом – пришийковий карієс, кандидоз та інші захворювання, глюкокортикоїди – посилення процесів резорбції альвеолярного відростка, поглиблення перебігу генералізованого пародонтиту.

Враховуючи вищенаведе, стає очевидною необхідність подальшого забезпечення проведення міждисциплінарних наукових досліджень, спрямованих на визначення рівня стоматологічної захворюваності, поширеності стоматологічних захворювань та моніторинг їх факторів ризику, а також на вивчення патогенетичного зв’язку із ССЗ, ЦД, ХОЗЛ, онкопатологією, визначення впливу соціальних (рівень освіти, доходів, місце проживання) та екологічних факторів.

Міждисциплінарний підхід у вирішенні питань неінфекційних хвороб

Результати наукових досліджень вітчизняних та закордонних учених, аналіз документів, ухвалених на рівні ООН, ВООЗ, професійних фахових організацій, свідчить про необхідність залучення до профілактики НІЗ широкого загалу спеціалістів медичного профілю. Тільки протягом 2017 року зареєстровано 35 454 006 відвідувань спеціалістів стоматологічного профілю (лікарі-стоматологи та зубні лікарі) у державних закладах охорони здоров’я та 6 851 118 відвідувань – у приватних стоматологічних клініках.

Отже, наразі стоматологічна допомога є найбільш масовою медичною допомогою, і роль лікаря-стоматолога є важливою в превенції багатьох загальносоматичних захворювань.

ГО «Асоціація стоматологів України» активно співпрацює з науковцями стоматологічних шкіл вищих навчальних закладів, науково-дослідними інститутами НАМН України (підписано договір про співпрацю з НАМН України), з професійними фаховими організаціями – Національною лікарською радою, що об’єднує медиків України, Українською медичною експертною спільнотою, професійними асоціаціями – з метою організації міждисциплінарної координації наукових досліджень, інформування медичної спільноти.

Протягом останніх двох років Асоціація стоматологів України спільно з Українською асоціацією сімейної медицини активно працюють в напрямі інформування лікарів-стоматологів та лікарів сімейної практики про чинники ризику та шляхи їх превенції, формування інформаційної політики та забезпечення громадської підтримки в профілактиці НІЗ.

В Україні науковці, лікарі-стоматологи проводять спільні конференції з сімейними лікарями, гінекологами, ендокринологами, ревматологами, кардіо­логами, фармакологами, щоб виробити єдиний підхід до бачення причин розвитку деяких захворювань, вивчення взаємозв’язку та взаємообтяження стоматологічної патології та системних захворювань, а також шляхи комплексного лікування та профілактики цих недуг. Готуються спільні протоколи, національні консенсуси із ведення пацієнтів з поліморбідними станами.

У багатьох країнах вже ухвалено програми первинної профілактики НІЗ та інших захворювань і станів людини, де чітко визначено роль лікаря-стоматолога в профілактиці цих хвороб.

Восени, 18-19 жовтня, стоматологічна спільнота України під егідою ГО «Асоціація стоматологів України» збереться на IХ (XVI) з’їзді, що проходитиме під гаслом «Національна програма профілактики основних стоматологічних захворювань як складова державної системи охорони здоров’я України» для обговорення важливих питань первинної профілактики, превенції загальносоматичних та стоматологічних захворювань, організації стоматологічної допомоги в умовах реформування медичної галузі, визначення місця та ролі стоматолога на первинній ланці надання медико-профілактичної допомоги населення України тощо.

З нагоди святкування сторіччя Української наукової стоматологічної школи програмою з’їзду передбачено підбити своєрідний підсумок наукових і практичних досягнень у стоматології.

До друку підготовлено видання «Стоматологічна допомога в Україні: основні показники діяльності за 2008-2018 роки» за редакцією професорів Ю. В. Вороненка, О. В. Павленка, І. П. Мазур. У довіднику проаналізовано діяльність стоматологічної допомоги в Україні протягом останнього десятиріччя, наведено основні показники діяльності стоматологічних закладів різних форм власності, представлено визначні події стоматологічної спільноти минулого десятиріччя.

Діяльність майже 30-тисячної вітчизняної стоматологічної громади спрямована на покращення здоров’я порожнини рота та організму пацієнта в цілому, профілактику стоматологічних захворювань, підвищення стандартів надання стоматологічної допомоги.

Під час проведення науково-практичних конференцій, симпозіумів під егідою Асоціації стоматологів України увага лікарів-стоматологів спрямовується на необхідність інформування пацієнтів про наявність у них факторів ризику ССЗ, респіраторних захворювань, ЦД, новоутворень і можливості їх корекції на всіх рівнях надання медичної допомоги, а також про потребу проходження регулярних медичних та профілактичних стоматологічних оглядів, частота яких визначається нормативно-правовими актами залежно від рівня ризику.

З метою пропаганди здорового способу життя, раціо­нального харчування, догляду за порожниною рота Асоціація стоматологів України під егідою Всесвітньої федерації стоматологів щороку 20 березня проводить День стоматологічного здоров’я.

Сьогодні важливим питанням є розроблення націо­нальної державної програми основних неінфекційних та стоматологічних захворювань, які мають спільні чинники ризику. Ця програма передбачатиме розбудову необхідної інфраструктури лікувально-профілактичних закладів, у тому числі стоматологічних, забезпечення медичними та стоматологічними кадрами, визначить принципи взаємодії з лікарями первинної ланки, спеціалістами.

Впровадження національної програми, згуртованість медичної та стоматологічної спільноти навколо проблеми НІЗ сприятиме підвищенню якості та збільшенню тривалості життя населення України і відкриє перспективи для його реального оздоровлення.

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15-16 (436-437), серпень 2018 р.