Сімейна медицина як основа охорони здоров’я нації

За матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції з сімейної медицини «Від науки до практики», 16-17 квітня, м. Дніпро

Місто Дніпро тепло зустріло лікарів, які працюють на первинній ланці надання медичної допомоги та зібралися, щоб оцінити зміни, котрі відбулися у вітчизняній сфері охорони здоров’я за останні роки. Члени-кореспонденти НАМН України, доктори й кандидати медичних наук, професори, аспіранти, лікарі-практики, а також представники департаменту охорони здоров’я населення Дніпровської міської ради презентували колегам важливі теми в практиці лікаря первинної ланки.

Перше пленарне засідання було присвячене стратегіям розвитку сімейної медицини в Україні загалом і в Дніпропетровській області зокрема. Директор департаменту охорони здоров’я Дніпровської обласної державної адміністрації Наталія Юріївна Будяк розпочала засідання доповіддю, в якій було відображено значний прогрес медичної галузі Дніпропетровщини у 2018 році.

За останні декілька років збудували та реконструювали 36 медичних закладів. Обласна дитяча лікарня отримала новий корпус поліклініки. Останній корпус – ​це відділення реанімації новонароджених, що містить ліжка як для інтенсивної терапії, так і для постінтенсивного нагляду, де новонароджені можуть перебувати разом зі своїми мамами. Було реконструйовано педіатричний корпус Дніпропетровської дитячої міської клінічної лікарні ім. М. Ф. Руднєва, де реабілітують дітей із перших хвилин життя. Важливо, що лікарня створена за зразком провідних німецьких клінік та оснащена всім новітнім обладнанням. Хірургічний поверх лікарні включає сім операційних, які містять новітню техніку й особливу систему вентиляції повітря. На нульовому поверсі відкрито перший в області сучасний реабілітаційний центр, який має басейн із підйомником, де можна проводити реабілітацію дітей із народження.

Крім того, вдалося відкрити два реабілітаційні центри для бійців АТО, 18 сільських амбулаторій отримали автомобілі. Доповідач подякувала всім присутнім сімейним лікарям за пророблену роботу та за підтримку розвитку медичної галузі області. Адже лише завдяки спільним зусиллям і бажанню рухатися вперед українська медицина зазнає значних змін.

Голова ГО «Науково-практична асоціація сімейних лікарів Дніпропетровської області», професор кафедри сімейної медицини ФПО Дніпропетровської медичної академії МОЗ України, доктор медичних наук, професор Неоніла Дмитрівна Чухрієнко свою доповідь розпочала з історії становлення Асоціації сімейних лікарів Дніпропетровщини.

Професор зазначила, що станом на 1 січня 2019 року в області функціонує 65 Центрів первинної медико-санітарної допомоги, 372 фельдшерсько-акушерські пункти. Проте, на жаль, бракує лікарів первинної медичної ланки. Безумовно, важливим питанням залишається заробітна плата сімейних лікарів. За словами голови Національної служби здоров’я України Олега Петренка, в середньому по Україні зарплати зросли втричі. Тим часом у ході опитування сімейних лікарів було виявлено, що заробітна плата збільшилася лише в 73% опитуваних.

Цьогоріч буде презентований перший в історії України гарантований пакет медичних послуг, який планується впровадити наступного року. Сімейні лікарі з 2019 року перейдуть на електронний метод ведення документації. З 1 квітня впроваджена виписка електронних рецептів за програмою «Доступні ліки». Крім того, протягом 2019 року планується впровадження програми безкоштовної діагностики.

Особливості роботи сімейного лікаря в сільській місцевості розглядалися на ІІ з’їзді сімейних лікарів і знайшли відображення в низці резолюцій. Нині вирішенням однієї з проблем стала телекомунікація. Зазначено, що на рік проводиться 10 обласних веб-конференцій із метою дистанційного навчання лікарів. Для розширення комунікаційних можливостей розроблено сайт обласної асоціації як інформаційний і навчальний інструмент (www.scmed.cf).

Значну частину робочого часу сімейні лікарі приділяють професійним захворюванням населення. Професор кафедри професійних хвороб та клінічної імунології ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», доктор медичних наук, професор Вікторія Всеволодівна Родіонова висвітлила актуальні питання професійних патологій у практиці сімейного лікаря.

В Україні за останні 15 років зареєстровано понад 120 тисяч пацієнтів із вперше діагностованими професійними захворюваннями. У 97% із них мають місце хронічні захворювання, що призводять до стійкого обмеження професійної працездатності.

Доповідач зауважила, що сучасні соціально-економічні умови розвитку в Україні характеризуються як відсутністю безпечних умов праці, так і змінами системи медичного обслуговування працівників. Основною організаційною формою нагляду за здоров’ям працівників є проведення попередніх і періодичних медичних оглядів. У зв’язку з цим головною відповідальною особою в проведенні диспансеризації стає сімейний лікар. Саме він визначатиме для кожного зі своїх пацієнтів індивідуальну програму проведення лікування й обстеження. Згідно з даними медичного огляду лікар зможе призначити основні лікувально-оздоровчі заходи.

Керівник відділу клінічної фізіології та патології опорно-рухового апарату Інституту геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України (м. Київ), доктор медичних наук, професор Владислав Володимирович Поворознюк у своєму виступі розповів, як сімейному лікарю діагностувати та лікувати дефіцит і недостатність вітаміну D.

Згідно з визначенням Міжнародного інституту медицини та Комітету ендокринологів зі створення настанов із клінічної практики, дефіцит вітаміну D – ​це клінічний синдром, зумовлений низьким рівнем 25(OH)D у сироватці крові.

Із гордістю зазначимо, що президентом українського підрозділу Європейської асоціації з вивчення вітаміну D (EVIDAS) обрано професора В. В. Поворознюка, котрий у жовтні 2014 року був нагороджений відзнакою за значний внесок у розвиток медичної науки, підготовку персоналу, поширення знань і проведення досліджень щодо вітаміну D.

Особливу увагу привернула доповідь професора кафедри сімейної медицини ФПО Дніпропетровської медичної академії МОЗ України, доктора медичних наук, професора Зінаїди Михайлівни Дубоссарської на тему «Перинатальна психологія».

Цікаво, що вже з 7-го тижня вагітності у плода починає функціонувати шкірна чутливість, із 12-го тижня – ​вестибулярний апарат, а з 16-18-го – ​органи зору та слуху. Знання про те, що плід у порожнині матки реагує на всі зміни зовнішнього середовища, сприяли створенню нової галузі психології.

Перинатальна психологія займається вивченням розвитку дитини та її взаємозв’язку з батьками, передусім із мамою, в період від підготовки до запліднення до завершення основних вікових стадій сепарації дитини від мами. Виділяють три основні етапи: до початку ворушіння плода, період відчуття рухів плода й період, який називається «пігмаліонізація» дитини.

Важливо пам’ятати, що всі негативні емоції матері впливають на ще ненароджену дитину. Найнебезпечнішими є стреси та депресивні епізоди у ІІ-ІІІ триместрах вагітності, що можуть призвести не тільки до післяпологової депресії (чи післяпологового психозу) в матері, але й до психічних порушень у дитини, навіть до психологічних проблем у підлітковому віці.

У практиці кожного лікаря лабораторна діагностика є важливим етапом встановлення діагнозу: від правильної інтерпретації аналізів залежатиме подальша тактика ведення пацієнта. Керівник клінічного напряму лабораторної діагностики компанії «Сінево», педіатр Ольга Василівна Рикова виступила з доповіддю на тему «Лабораторні алгоритми оцінки інфекційного фактора».

Інтерпретацію клінічного аналізу крові варто розпочинати зі швидкості осідання еритроцитів і лейкоцитарної формули. Якщо даних цих показників недостатньо для встановлення діагнозу, додатково рекомендовано визначити С‑реактивний білок і прокальцитонін. Для оцінки загального аналізу сечі використовують автоматичний аналізатор, тобто тест-смужки, та мікроскопію осаду й ручний метод. Варто зазначити, що лейкоцити в сечі важливо інтерпретувати з урахуванням наявності бактеріурії.

Медичний консультант лабораторії «Сінево» Валерій Павлович Кідонь наголосив на потребі впровадження скринінгових програм для населення, а також зупинився на питанні спілкування лікаря з пацієнтом.

Доповідач навів дані, котрі свідчать, наскільки мало уваги лікарі приділяють скринінгам. За даними «Сінево», такі аналізи становлять лише 10,3%. Укотре було сказано, що спілкування між лікарем і пацієнтом є основною ланкою в медичній практиці: після візиту до лікаря в пацієнта має зменшитися невизначеність щодо подальших дій стосовно свого здоров’я. «Сінево» пропонує стислий конспект із лабораторної діагностики для лікарів-інтернів, який можна замовити й отримати безкоштовно на сайті www.progresslab.com.ua. Конспект містить коротку та доступну інформацію про лабораторну діагностику, 13 основних клінічних синдромів, з якими працюють лікарі, й основи комунікації з пацієнтами – ​soft skills.

Отже, медична галузь в Україні зазнає суттєвих змін, які стосуються насамперед первинної ланки надання медичної допомоги. Попри всі труднощі, з якими зіткнулися сімейні лікарі, на сьогодні вже є перші результати, котрими можна пишатися. Це вкотре доводить, що тільки завдяки спільним зусиллям можливий успішний розвиток до медицини нової якості.

Підготувала Ольга Бублієва

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 9 (454), травень 2019 р