Рекомендації щодо діагностики та лікування пневмонії у дітей

24.03.2021

Стаття у форматі PDF

У світі щорічно реєструють близько 150 млн випадків пневмонії серед дітей віком до 5 років (N.J. Bennett, 2017). Сьогодні пневмонія є провідною причиною ранньої дитячої смертності у країнах, що розвиваються (S.S. Shah et al., 2019). На її частку припадає 13% інфекційних захворювань у немовлят та дітей до 2 років, а також 16% усіх випадків смерті дітей віком до 5 років (R.E. Black, 2010). У 2015 р. пневмонія стала причиною смерті понад 920 тис. дітей цієї вікової групи (R.E. Black, 2010; WHO Pneumonia, 2018).

За даними центру медичної статистики МОЗ України, захворюваність на пневмонію серед дорослих за 2017 р. становила 384 випадки на 100 тис. населення (Ю.І. Фещенко та співавт., 2019). Смертність від пневмонії зросла з 11,7 у 2017 р. до 15,3 на 100 тис. у 2018 р., а кількість випадків смерті у лікарнях збільшилася з 1,43 у 2017 р. до 1,59 у 2018-му.

Сьогодні, у час широкого впровадження бактеріальних кон’югованих вакцин та розповсюдженого використання методу ампліфікації нуклеїнових кислот, респіраторні віруси є найчастішими збудниками позагоспітальної пневмонії (ПП) у дітей віком до 5 років (C.M. Nascimento-Carvalho, 2020). Відомо, що у дітей молодшого та дошкільного віку основними етіологічними чинниками ПП є віруси (табл. 1), тоді як у дітей старшої вікової групи переважає пневмонія бактеріального генезу (табл. 2).

При оцінюванні лабораторних показників лейкоцитоз, нейтрофільоз та прискорена ШОЕ свідчить на користь бактеріальної етіології пневмонії, а лімфоцитоз, еозинофілія та прискорена ШОЕ – про атипову флору. Підвищені рівні С-реактивного протеїну, прокальцитоніну та сіалових кислот не допомагають диференціювати бактеріальну та вірусну пневмонію, проте вони можуть бути корисними для оцінки ефективності лікування.

При неускладненій ПП та лікуванні в амбулаторних умовах рентгенографія органів грудної клітки не є обов’язковою. Проте у хворих із підозрою на ускладнений перебіг пневмонії, ознаками гіпоксемії та респіраторного дистресу необхідним є її проведення у задньопередній і бічній проекціях (Bradley et al., 2011). На ранній стадії захворювання, при дегідратації, нейтропенії, а також при пневмонії, викликаній Pneumocystis carini, рентгенологічна картина може бути помилково негативною, тому обстеження потрібно повторити через 24 год. Комп’ютерна томографія (КТ) проводиться при ураженні верхніх долей, лімфатичних вузлів, межистіння, зменшенні об’єму долі, підозрі на абсцедування, були, у разі неефективності адекватної антибактеріальної пневмонії (В.Г. Майданник, 2014). Новим швидким та безпечним методом інструментальної діагностики пневмонії є ультразвукове дослідження (УЗД) легень. У проведених дослідженнях із включенням дітей із рентгенологічно підтвердженою пневмонією чутливість цього методу склала 96% (95% ДІ 94-97), а специфічність – 93% (95% ДІ 90-96) (M.А. Pereda, 2015; L.E. Ellington, 2017).

Частота госпіталізацій дітей із пневмонією варіює залежно від року. Так, у  2006 році вона склала 201,1 на 100 тис. дитячого населення. При цьому найвищий показник був у немовлят віком до 1 року та становив 912,9 на 100 тис., у той час як серед підлітків 13-18 років він був найнижчим – 62,8 на 100 тис. Проте в більшості випадків лікування дітей із ПП може відбуватися в амбулаторних умовах (S.N. Grief, 2020).

Показаннями до госпіталізації дітей із ПП є:

  • вік 3-6 місяців, підозра на ПП бактеріальної етіології;
  • підозра на ПП або підтверджена ПП, викликана патогенами з підвищеною вірулентністю, наприклад метицилінорезистентними штамами стафілококів (MRSA);
  • температура тіла ≥ 38,5 °C;
  • відсутність умов для належного догляду за дитиною та неможливість виконувати призначення лікаря в домашніх умовах;
  • наявність ознак респіраторного дистресу та гіпоксемії (SpO2 < 92%);
  • наявність у дитини супутніх захворювань (бронхіальної астми, муковісцидозу, вроджених вад серця, цукрового діабету, нервово-м’язових захворювань);
  • відсутність апетиту та ознаки гіпогідратації.

Антибактеріальна терапія

Вибір стартового антибіотика завжди здійснюється емпірично з урахуванням регіональних особливостей чутливості збудників та даних про антибіотикорезистентність, віку дитини, статусу імунізації та наявності супутніх захворювань (N.J. Bennett et al., 2017; K. Stuckey-Schrock et al., 2012; W.J. Barson, 2018). У більшості випадків ПП у дітей можна лікувати в амбулаторних умовах із використанням пероральних антибактеріальних препаратів. Препаратом вибору 1-ї лінії лікування все ще залишається амоксицилін (N.J. Bennett et al., 2017; K. Stuckey-Schrock et al., 2012; J.S. Bradley et al., 2011). Альтернативними препаратами є цефалоспорини та макроліди, проте варто враховувати зростаючий рівень резистентності до похідних пеніциліну та макролідів (M.I. Neuman, 2007) (табл. 3, 4). 

Отже, емпірична антибактеріальна терапія є наріжним каменем у лікуванні пневмонії, а знання місцевої та регіональної чутливості й резистентності мікроорганізмів сприятиме підвищенню результатів лікування цієї патології.

Підготувала Ольга Нестеровська

Інформація для спеціалістів сфери охорони здоров’я. 

4-15-ЦФА-РЕЦ-0221

Тематичний номер «Педіатрія» № 1 (57) 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

18.09.2021 Пульмонологія та оториноларингологія Місце макролідів у лікуванні гострого бронхіту бактеріального ґенезу

24-25 червня 2021 року відбувся ІІ Міжнародний медичний онлайн-форум міжсекторальної взаємодії лікарів STOP INFECTIONS, що об’єднав фахівців різних медичних спеціальностей для обговорення проблеми зниження ефективності антибіотиків (АБ) і пошуку нових підходів у боротьбі з АБ‑резистентністю (АБР). Учасники мали змогу прослухати доповіді провідних експертів з різних країн щодо цього питання з метою підвищення компетентності та покращення результатів для пацієнта....

13.09.2021 Пульмонологія та оториноларингологія Диференційна діагностика середніх отитів

Що пандемія коронавірусної хвороби (COVID‑19) змінила в частоті та перебігу отитів? Весною 2020 р. у зв’язку з карантинними заходами зменшилася кількість усіх респіраторних інфекцій, які є найчастішою причиною середніх отитів, отож їх стало менше. Проте в міру згасання епідемії з весни 2021 р. почала зростати й частота отитів. Нині ми спостерігаємо кількість середніх отитів, яка була в доковідний час. Коронавірус не є їх причиною, тому етіологія й перебіг отитів не змінилися. Отже, в діагностиці та лікуванні ми можемо орієнтуватися на перевірені схеми та засоби, що пропонують останні рекомендації....

12.09.2021 Пульмонологія та оториноларингологія Роль інгаляційних кортикостероїдів у лікуванні бронхообструктивного синдрому

2 червня за підтримки Національного університету охорони здоров’я України ім. П. Л. Шупика (м. Київ) і групи компаній «МедЕксперт» відбулася фахова науково-практична онлайн-конференція «Академія сімейного лікаря». Програма заходу була орієнтована на лікарів загальної практики – сімейної медицини, педіатрів і лікарів суміжних спеціальностей. Серед представлених доповідей чималу увагу було приділено хронічним захворюванням дихальних шляхів. Доцент кафедри фтизіатрії та пульмонології Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, кандидат медичних наук Уляна Богданівна Чуловська детально розповіла про роль інгаляційних кортикостероїдів (ІГКС) у лікуванні бронхообструктивного синдрому....

02.09.2021 Пульмонологія та оториноларингологія Тяжкий перебіг COVID‑19: досвід 2020 року

Восьмого грудня 2019 р. в м. Ухань (провінція Хубей, Китай) був офіційно зафіксований перший випадок пневмонії невідомої етіології. 31 грудня 2019 р. Китай прозвітував перед Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) про 27 випадків пневмонії невідомої етіології, а 7 січня 2020 р. китайські науковці ідентифікували патоген нового коронавірусу під назвою SARS-CoV-2 [35]. 30 січня 2020 р. ВООЗ оголосила спалах захворювання надзвичайною ситуацією в галузі охорони здоров’я, що спричинило міжнародне занепокоєння, заявивши про 7736 випадків захворювання і 170 летальних випадків унаслідок зазначеної інфекції в Китаї, та 83 підтверджених випадки поза Китаєм [30]. ...