Як запобігти інсульту: поради сімейному лікарю та пацієнту

18-19 травня в онлайн-форматі відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Роль первинної медичної допомоги в системі охорони здоров’я України» (до Всесвітнього дня сімейного лікаря), присвячена первинній та паліативній допомозі в практиці сімейного лікаря, актуальним питанням фармакотерапії у сімейній медицині. Доктор медичних наук, професор Іван Савович Зозуля висвітлив тему «Як запобігти новому інсульту: поради сімейному лікарю та пацієнту», детально розказав про фактори ризику виникнення цереброваскулярних захворювань та актуальні методи профілактики серцево-судинної патології.

Профілактичні заходи, спрямовані на уникнення інсульту, мають актуальність для лікарів багатьох спеціальностей, як-от неврологів, кардіологів, терапевтів, сімейних лікарів. Тема профілактики виникнення епізоду гострого порушення кровообігу є не новою, але саме через її важливість потрібно пам’ятати про те, які існують рекомендації щодо зменшення ризику інсульту. Будь-яке порушення мозкового кровообігу (транзиторна ішемічна атака, ішемічний або геморагічний інсульт) може зумовити інвалідизацію та зменшення тривалості життя пацієнта.

Інсульт – ​захворювання ХХІ століття. Якщо раніше вважалося, що схильні захворіти лише люди літнього віку, то сьогоднішня статистика переконує у протилежному. Молоде покоління також страждає на інсульт. Неправильний або малорухливий спосіб життя, нездорове харчування, стресові ситуації, нестача сну та відпочинку, надмірне вживання алкоголю, куріння стають основними причинами захворювання. Часто захворювання спричиняє дуже серйозні наслідки: повну чи часткову паралізацію, проблеми з диханням або мовою і навіть летальні випадки.

Відомо, що в кожної людини існують фактори ризику виникнення інсульту, тобто стани та захворювання, котрі підвищують ризик його появи. Наявні 10 головних факторів ризику, які в 90% випадків можуть зумовити інсульт. І. С. Зозуля наголосив, що загалом фіксуються >50 факторів, що можуть спричинити судинну катастрофу. Всі фактори ризику розподіляються на 2 основні групи: ті, що не корегуються, та ті, що корегуються.

До першої групи (тобто до факторів ризику, що не корегуються) належать: вік, стать, спадковість, судинні катастрофи в анамнезі (інсульт, інфаркт міокарда чи транзиторна ішемічна атака), раса. Потрібно зазначити, що у віці >55 років протягом кожних 10 років ризик виникнення інсульту подвоюється. Хоча геморагічний інсульт часто стається в молодих пацієнтів, з віком збільшується кількість коморбідних захворювань (артеріальної гіпертензії – ​АГ, цукрового діабету – ​ЦД), що і спричиняє таку статистику. Також відомо, що в чоловіків ризик інсульту є вищим, ніж у жінок. Це пов’язано з різним способом життя та різноманітними факторами ризику серед чоловіків і жінок.

До другої групи (тобто до факторів ризику, що корегуються) належать:

• АГ;
• фібриляція передсердь;
• гіперхолестеринемія;
• ЦД;
• шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем);
• надмірна маса тіла й ожиріння;
• малорухливий спосіб життя;
• часті стреси та депресії;
• нездорове харчування.

Як запобігти інсульту?

Запобігання інсульту значною мірою залежить від способу життя (50%), спадковості (20%), умов життя та екологічних умов (20%), медичної допомоги (10%). Зазначається, що пацієнти, які мають фактори ризику, що не корегуються, але дотримуються здорового способу життя, з меншою імовірністю захворіють на інсульт.

Важливим фактором у запобіганні інсульту є АГ. Потрібно пам’ятати, що артеріальний тиск (АТ) – ​це нестабільний показник; він змінюється протягом доби. Нормальним АТ вважають рівень <140/90 мм рт. ст. Проте рекомендований АТ складає 120/80 мм рт. ст. для будь-якого віку. Якщо АТ становить 135-145/90-100 мм рт. ст., необхідно поду­мати про зміну способу життя та почати шукати фактори ризику, які зумовлюють збільшення АТ. Якщо показник постійно є >150/90 мм рт. ст., хворому рекомендовано звернутися до лікаря, а також проводити регулярне вимірювання (2 р/добу) АТ, особливо в разі застосування медикаментозних засобів. У деяких рекомендаціях запропоновано вимірювати АТ лише 2-3 р/тиж. Але професор І. С. Зозуля наголосив, що з огляду на особистий клінічний досвід доцільнішою є рекомендація щоденного вимірювання пацієнтам зі встановленим діагнозом АГ, особливо в разі перенесеного інсульту.

Крім того, важливо уникати стресових ситуацій, тренувати стресостійкість, зменшувати психоемоційне навантаження (за можливості). Наразі в Україні в умовах воєнних дій неможливо позбутися стресових факторів, тому можна припустити, що після закінчення бойових дій кількість пацієнтів з АГ лише зросте. Важливо позбутися шкідливих звичок, особливо куріння. Нікотин підвищує АТ, згущує кров, що може спричинити тромбози. Куріння зумовлює не лише серцево-­судинні захворювання, а й інші патології.

Вважають, що АГ, ЦД і гіперхолестеринемія – ​це фактори, які майже завжди йдуть поряд та наявні в пацієнта з інсультом. ЦД підвищує ризик інсульту у 8-9 разів. Якщо рівень глюкози в крові >7 ммоль/л, йдеться про високу ймовірність ЦД, тому важливо вже на цьому етапі розпочати корегувати рівень глюкози. У хворого із ЦД і супутньою АГ (згідно з міжнародними рекомендаціями) АТ має бути <130/80 мм рт. ст. Значну роль у корекції рівня глюкози в пацієнтів із ЦД відіграють здорове харчування та регулярне дозоване фізичне навантаження.

Гіперхолестеринемія здебільшого не має специфічних симптомів, але зумовлює значні ускладнення в майбутньому. В сучасній діагностиці використовують не лише рівень загального холестерину, а і його форми. Вагоме значення мають рівні саме холестерину ліпопротеїнів низької та дуже низької щільності. 80-85% холестерину утворюється в печінці, хоча це залежить від генетичної схильності. Знання впливу генетичних факторів відіграє не останню роль у діагностиці та розумінні процесів виникнення серцево-­судинних подій, оскільки в 2 пацієнтів, котрі мають однакове харчування, можуть спостерігатися різні рівні холестерину. Підвищений рівень холестерину регулюється раціональним харчуванням і статинотерапією. Хоча існує багато досліджень, які свідчать про можливі побічні ефекти від прийому статинів (наприклад, м’язовий біль, біль у суглобах), користь від прийому цих лікарських засобів значно ­перевищує негативні наслідки. Важливо наголошувати пацієнтам, що жодні медикаментозні засоби не здатні замінити здорового харчування.

Наявні певні рекомендації, що стосуються здорового харчування:

• харчування має бути різноманітним і поживним;
• необхідно уникати екстремальних дієт та харчових добавок;
• споживання води – ​в межах 2-2,5 л/добу. Однак можлива корекція залежно від активності протягом дня;
• потрібно зменшити кількість тваринних жирів;
• червоне м’ясо варто вживати не більше 2 р/тиж;
• необхідно уникати солодких газованих напоїв;
• варто споживати більше рослинної олії (оливкової, кукурудзяної, соняшникової), горіхів (до 30 г/день);
• можливе вживання чорного шоколаду та кави – ​10-20 г/день. Натуральна кава і чай можуть зменшувати ризик серцево-судинних захворювань.

Необхідно також відмовитися від надмірного вживання алкоголю.

Серед інших рекомендацій щодо зменшення ризику виникнення інсульту – ​регулярна фізична активність, яка не лише може покращити настрій, зменшити рівень струсу, а й допомагає підтримувати масу тіла, мінімізує ризик серцево-судинних подій та ЦД. Важливо бути фізично активним щонайменше 30-60 хв/день. Однак необхідно брати до уваги захворювання, які має пацієнт, адже, наприклад, хворий з вадами серця, серцевою недостатністю хоча й потребує регулярної фізичної активності, але його можливості є обмеженими, тому фізичні навантаження слід підбирати індивідуально.

Пацієнти, які не мають регулярної фізичної активності, часто жаліються на проблему стосовно надмірної маси тіла, яка збільшує ризик АГ, отже, й інсульту. Збільшення маси тіла залежить від двох факторів: калорійності харчування та фізичної активності. Не можна не згадати про необхідність нормалізації маси тіла, оскільки метаболічний синдром зумовлює підвищення АТ та тромбоутворення.

Однією з вагомих причин виникнення інсульту є стресові ситуації, оскільки стрес не лише виснажує емоції, а й руйнує фізичне та психічне здоров’я людини. Важливим фактором стабільного емоційного стану є соціальні зв’язки, як-от активний відпочинок із сім’єю, прогулянки з дитиною, зустрічі з друзями, а також дотримання балансу між робочими процесами та відпочинком.

Остання, але не менш вагома рекомендація, про яку зазначив спікер у своїй доповіді, – ​це регулярне відвідування свого сімейного лікаря.

Отже, існує багато факторів ризику інсульту, які ми не здатні корегувати. Але водночас є чимало факторів ризику, які можливо і потрібно корегувати. Знання і виконання профілактичних заходів знижує ризик захворювання на інсульт у рази.

Підготувала Олександра Гуменюк

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 15 (551), 2023 р