Неврологія

23.02.2021 Неврологія Первинна та вторинна профілактика ішемічного інсульту і внутрішньомозкових крововиливів

Інсульт суттєво впливає на якість життя пацієнтів, є значним тягарем для них та основною причиною втрати працездатності. Тому первинна профілактика (першого інсульту) та вторинна профілактика (повторної події) є вкрай важливими. Є дві ключові стратегії зменшення глобального тягаря інсульту: ефективне лікування пацієнтів із гострим інсультом для мінімізації інвалідності та смертності, а також запобігання розвитку першого й повторного епізодів. В огляді H.‑C. Diener і G.J. Hankey розглянуті основні кроки первинної та вторинної профілактики ішемічного інсульту і внутрішньомозкових крововиливів (ВМК). ...

23.02.2021 Неврологія Ведення пацієнтів зі спонтанними внутрішньомозковими крововиливами при інсультах

Канадські практичні рекомендації щодо ведення пацієнтів після інсульту вже багато років слугують для медичної спільноти джерелом актуальної та доказової інформації стосовно профілактики й лікування інсультів, а також реабілітації осіб, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу. Торік A. Shoamanesh et al. від імені Дорадчого комітету Канадської найкращої практики при інсультах у співпраці з Канадським інсультним консорціумом та Канадською ініціативною групою досліджень геморагічного інсульту (CoHESIVE) розробили оновлену настанову з невідкладної допомоги, лікування у стаціонарі, реабілітації та вторинної профілактики осіб із внутрішньомозковими крововиливами (ВМК). Увагу зосереджено на рекомендаціях, які є унікальними для ВМК та відрізняються від підходів до терапії ішемічних інсультів. Пропонуємо до вашої уваги огляд основних положень цього документа. ...

23.02.2021 Неврологія Ведення пацієнтів після гострого ішемічного інсульту на тлі COVID‑19

Торік у березні Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) офіційно оголосила пандемію COVID‑19. В осіб із коронавірусом, як і з іншими інфекціями дихальних шляхів, можливе підвищення ризику розвитку ішемічного інсульту. Ґрунтуючись на консенсусних висновках експертів із 18 країн, A. Qureshi et al. представили вичерпні практичні рекомендації на допомогу клініцистам у веденні дорослих пацієнтів із гострим ішемічним інсультом та підтвердженою або підозрюваною інфекцією COVID‑19. Документ розроблений на основі систематичних оглядів літератури, наявних рекомендацій щодо ведення хворих на інсульт із метою узагальнення доступних... ...

12.02.2021 Неврологія Терапія та сімейна медицина Вторинна профілактика інсульту:огляд актуальних рекомендацій

Серцево-судинні (ССЗ) та судинно-мозкові захворювання є однією з основних причин інвалідності та смертності серед населення в усьому світі. Особливо ця проблема актуальна в Україні, де у структурі загальної смертності 66,3% припадають на смерть від серцево-судинних (СС), у тому числі цереброваскулярних захворювань. З-поміж останніх окремо виділяють інсульти, які щорічно розвиваються у 16 млн жителів планети, 6 млн з яких помирають, переважна більшість потребують сторонньої допомоги і лише 10% повертаються до повноцінного життя....

11.02.2021 Неврологія Терапія та сімейна медицина Церебролізин® – роль у постінсультній нейрореабілітації

Постінсультна реабілітація – це комплекс заходів, спрямованих на продовження інтенсивної невідкладної терапії, щоб зробити все можливе, аби зменшити шкоду, нанесену головному мозку хворого. Основна мета таких інтервенцій полягає в тому, щоб почати діяти одразу ж після екстреного лікування, щоб пацієнти могли максимально швидко адаптуватися та відновити соціальне функціонування....

10.02.2021 Неврологія Холіну альфосцерат у лікуванні когнітивних порушень і деменції: сучасні клінічні дані

Холінергічна система головного мозку критично необхідна для таких процесів, як увага, навчання, пам’ять, реакція на стрес, регулювання ритму сну та неспання [1]. Відхилення у функціонуванні холінергічної системи залучені до патогенезу багатьох форм деменції, в т. ч. хвороби Альцгеймера (ХА) [2-4]. Дослідження мозку в пацієнтів із ХА виявили помітну втрату ферменту холінацетилтрансферази, що бере участь у синтезі ацетилхоліну, та нікотинових холінергічних рецепторів [1-4]. Анатомічною основою холінергічного дефіциту є атрофія та дегенерація підкоркових холінергічних нейронів, зокрема в базальних ядрах лобної частки (наприклад, ядро Мейнерта), котрі забезпечують холінергічну іннервацію кори мозку....

02.02.2021 Інфекційні захворювання Неврологія Психіатрія COVID-19 і психоемоційні розлади: роль нейротрансмітерів, можливості профілактики та лікування

Одночасно з поширенням пандемії коронавірусної хвороби (COVID‑19) зростає кількість осіб, які відчули на собі тягар довготривалих наслідків для здоров’я після одужання. Не всі реконвалесценти з негативним тестом на SARS-CoV‑2 повністю позбулися симптомів. У багатьох відзначаються залишкові явища, зокрема виснаження, біль у кістках і суглобах, серцебиття, головний біль, запаморочення та безсоння. Страх перед ускладненнями хвороби, вимушена соціальна ізоляція й невпевненість у майбутньому роблять свій внесок, спричиняючи тривожні та стресові розлади. Крім психосоціального стресу, пов’язаного з пандемією, науковці вивчають прямі ефекти вірусу SARS-CoV‑2 на центральну нервову систему (ЦНС) [1, 2]....

01.02.2021 Неврологія Хронобіологічна стратегія фармакотерапії депресій: можливості та перспективи

Проблема розроблення тa впровадження в клінічну практику нових високоефективних і безпечних антидепресантів наразі є однією з найактуальніших не лише для психіатрії, а й для медицини та суспільства загалом [1, 4, 13, 28, 37]. Це визначається значимістю депресивних розладів із медичної, медико-соціальної й економічної точок зору. Сьогодні, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (неповними), понад 4% населення світу страждають на ті чи інші форми депресивних розладів, при цьому лише за 10 років (2005-2015 рр.) кількість діагностованих випадків депресій збільшилася майже на 20% [8]. ...

26.01.2021 Неврологія Фібриляція передсердь і деменція: зв’язки та прогноз

Фібриляція передсердь (ФП) – ​одне з найпоширеніших порушень серцевого ритму у клінічній практиці [10, 18]. Приблизно третина усіх звернень по медичну допомогу припадає на цю аритмію. На сьогодні на ФП страждає близько 6 млн європейців. Упродовж наступних 25‑30 років очікується збільшення кількості хворих принаймі у два рази. ФП приб­лизно у п’ять разів підвищує ризик виникнення інсульту і вдвічі – ​загальну смертність. ...

26.01.2021 Неврологія Цереброкардіальний синдром при ішемічному інсульті

Гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК) є проб­лемою медичного і соціального значення, оскільки становлять загрозу життю і здоров’ю населення у всьому світі [6, 14, 27]. Особливе місце серед ГПМК посідає ішемічний інсульт (ІІ), що пов’язано з його високою поширеністю, втратою працездатності та смертністю серед хворих. Широкий спектр модифікованих чинників ризику інсульту, як-то артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, ожиріння, миготлива аритмія, при недостатній корекції або її відсутності значно погіршує перебіг інсульту і негативно впливає на його прогноз [24]. Найбільшу небезпеку, пов’язану з ризиком смерті, представляють кардіальні порушення, які розвиваються або поглиблюються у пацієнтів із ГПМК при формуванні цереброкардіального синдрому (ЦКС) [2]....

24.01.2021 Неврологія Ревматологія Ефективність лікування нестероїдними протизапальними препаратами у пацієнтів з остеоартрозом колінного суглоба

Остеоартроз (ОА) – ​група ревматичних захворювань різної етіології з подібними біологічними, морфологічними та клінічними проявами й наслідками, в основі яких лежить ураження всіх компонентів суглоба. На ОА страждають більш ніж 10% населення віком від 65 років. Для лікування симптомів ОА та поліпшення функціонування пацієнтів часто потрібне застосування нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП). Проте через токсичність цих засобів важливо усвідомлювати, якими є реальні переваги їхнього призначення хворим групи підвищеного ризику, наприклад з ОА колінного суглоба. ...

24.01.2021 Кардіологія Неврологія Психіатрія Настанови щодо скринінгу та лікування депресії у пацієнтів із гострим коронарним синдромом

Пацієнти, які перенесли гострий коронарний синдром (ГКС), за статистикою, мають підвищений ризик розвитку депресії, що є предиктором вищого рівня смертності. Американська академія сімейних лікарів (AAFP, 2019) оновила настанови для лікарів первинної ланки щодо скринінгу та терапії депресії в осіб із ГКС в анамнезі. До вашої уваги представлено огляд цих рекомендацій, опублікованих у виданні American Family Physician (2019 June 15; 99 (12): 786A‑786J)....