Застосування антибіотиків під час вагітності пов’язане з розвитком астми в дітей: дані досліджень
Дані нових досліджень підтверджують, що діти, матері яких під час вагітності застосовували антибіотики, мають вищий ризик розвитку астми, проте лишається незрозумілим, чи винуватцем є самі препарати, чи інфекція, чи щось зовсім інше. Sandhya Vethachalam та співавт. в Ліванському госпіталі в Бронксі (Нью-Йорк) провели ретроспективний аналіз історій хвороб понад 12 тис. дітей і їх матерів. Вони виявили, що 22,2% жінок мали інфекційні захворювання під час вагітності, найчастіше інфекції сечовивідних шляхів під час двох перших триместрів. Застосування антибіотиків під час вагітності асоціювалось з підвищенням ризику розвитку астми в дітей на 89% (p< 0,0001). Проте не було виявлено зв’язку з певним антибіотиком чи видом інфекції.
Дані дослідження були представлені 13 листопада на щорічній конференції Американської колегії з алергії, астми та імунології в Сан-Франциско (Каліфорнія). Доктор Vethachalam повідомила, що даний зв’язок може бути обумовлений порушенням мікробіоти у плода – застосування антибіотиків вагітною може спричинювати дисбіоз у плода і призводити до зменшення захисної ролі Lactobacillus, Bacteroides і Bifidobacterium. Це порушує баланс Th1/Th2 та призводить до виникнення атопії у дітей. Доктор Myron Zitt, директор алергологічної клініки при Медичному центрі університету Нассау (Іст-Медоу; Нью-Йорк), засвідчує, що поки невідомо, чи даний зв’язок обумовлений інфекцією, чи власне прийомом антибіотиків. Проте нова робота підтверджує дані більш ранніх досліджень щодо зв’язку астми в дітей із застосуванням антибіотиків їх матерями під час вагітності. Оскільки застосування будь-яких антибіотиків під час вагітності може порушувати склад материнської та плацентарної мікрофлори і змінювати мікробіоту дитини, це порушує діяльність його імунної системи і робить схильним до розвитку астми та інших алергічних захворювань.
На основі даних цієї роботи ключовим посиланням має бути відмова від нераціонального застосування антибіотиків. Зараз дослідниками проводиться аналіз лікованих і нелікованих випадків інфекцій, щоб спробувати з’ясувати вплив застосування антибіотиків та інфекцій як окремих факторів.
American College of Allergy, Asthma and Immunology Annual Meeting, Nov 27 2016
Журнал «Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія» № 1 (98) ‘ 2017
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Акушерство/гінекологія
03.05.2024
Акушерство/гінекологія
Педіатрія
Установлено, що багатокомпонентна внутрішньовенна ліпідна емульсія покращує розвиток мозку недоношених дітей
Згідно з результатами нової роботи, у недоношених дітей, які отримували багатокомпонентну внутрішньовенну ліпідну емульсію, спостерігався кращий розвиток мозку, порівнюючи з тими, хто отримував добавку, зроблену з одного виду жирів. Дослідження буде представлено на зустрічі Педіатричних академічних товариств (PAS) 2024, яка відбудеться 2-6 травня в Торонто. За даними вчених, ліпідні емульсії, що містять лише соєві боби, традиційно використовуються у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених для забезпечення внутрішньовенної харчової підтримки недоношених немовлят. У новому дослідженні вивчали вплив багатокомпонентних ліпідних емульсій із соєвих бобів, оливок, кокосової олії та риб’ячого жиру на розвиток мозку, порівнюючи лише із соєвими бобами....
У першій та другій фазах рандомізованого дослідження порівнювали результати вакцинації проти кору та краснухи серед двох груп: із використанням пластиру з мікроголками та шляхом звичайної ін’єкції. Мікроголка – невеликий пристрій, прикріплений на липкий пластир, що містить набір мікроскопічних виступів, які безболісно проникають у шкіру та доставляють вакцину. Дослідження, у якому взяли участь 45 дорослих (18–40 років), 120 дітей молодшого віку (15–18 місяців) і 120 немовлят (9–10 місяців) у Гамбії, показало, що введення вакцини проти кору та краснухи за допомогою пластиру стимулювало імунну відповідь, яка була такою ж сильною, як і за використання стандартної вакцини....
Несприятливе середовище під час пренатального періоду в поєднанні з генетичними факторами може змінити розвиток мозку нащадків і збільшити ризик розвитку нейропсихічних патологій. Учені виявили, що ненормальний рівень цитокінів у материнській крові підвищує ризик розвитку нервово-психічних захворювань у потомства....