Учені знайшли біомаркер для раннього виявлення бічного аміотрофічного склерозу та лобно-скроневої деменції

19.03.2024

Дві дегенеративні хвороби – бічний аміотрофічний склероз (БАС, широко відомий як хвороба Лу Геріга) і лобно-скронева деменція (ЛСД, хвороба, на яку страждають актор Брюс Вілліс та ведуча Венді Вільямс) – пошкоджують нервові клітини і є критичними для нормального функціонування людини: перша патологія впливає на нерви головного та спинного мозку, що призводить до втрати рухливості, друга руйнує ділянки мозку, які контролюють свідомість, поведінку та мову.

Дослідження неодноразово показували, що в пацієнтів із БАС або ЛСД функція TAR ДНК-зв’язуючого білка 43, який частіше називають TDP-43, порушується. Коли це відбувається, фрагменти РНК більше не можуть належним чином з’єднуватися, щоб сформувати закодовані інструкції для керування виробництвом молекул, необхідних для здорового росту та функціонування нервів. Ланцюги РНК стають пронизаними помилковими кодовими послідовностями, криптичними екзонами, які натомість впливають на білки, які, як вважають, пов’язані з підвищеним ризиком розвитку БАС і ЛСД.

Учені Школи медицини Університету Джона Гопкінса в Балтиморі (штат Меріленд, США) розробили метод визначення місцезнаходження специфічного білка, пов’язаного з екзоном, що корелює із втратою функції TDP-43. Пошуки біомаркера почалися з того, що дослідники вперше ідентифікували криптичні білки, пов’язані з екзоном і патологічними молекулами TDP-43. Потім, використовуючи фрагменти цих білків, вони створили моноклональні (лабораторні) антитіла. Поміщені у зразки крові пацієнта або спинномозкової рідини, моноклональні антитіла розшукуватимуть та закріплюватимуть лише ті пептиди, для яких вони були розроблені, завдяки чому ці білки можна виявити.

Дослідники використовували свій метод для тестування зразків крові та спинномозкової рідини 3 груп: пацієнтів із найпоширенішими формами сімейного (генетичного) БАС та ЛСД, пов’язаних із мутацією гена C9orf72, інших (не визначених як генетичні) форм патологій, а також здорових контрольних осіб. Колекції також містили зразки біологічних рідин від пацієнтів із БАС і ЛСД до постановки діагнозу, що означає, що вчені можуть шукати білки як до появи симптоматики, так і при вже наявних проявах захворювання.

Джерело: https://www.nature.com/articles/s41591-023-02788-5

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів 24.04.2024 Неврологія Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів

Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....

22.04.2024 Неврологія Нова терапевтична мішень для лікування черепно-мозкової травми

Згідно з даними Центру з контролю за захворюваннями, більшість черепно-мозкових травм виникає в результаті падінь, автомобільних аварій або насильницьких нападів, доволі часто вони виникають під час спортивних змагань або є наслідками воєнних дій. У кожному випадку зовнішня сила достатньо інтенсивна, щоби змістити мозок усередині черепа, спричиняючи значне порушення руху крові та функції гематоенцефалічного бар’єра (ГЕБ). ГЕБ – це високоселективний напівпроникний кордон, утворений ендотеліальними клітинами, який регулює перенесення речовин між системою кровообігу та центральною нервовою системою, захищаючи мозок від шкідливих або небажаних речовин у крові....