ЛАНЦЕРОЛ (Lancerol)

27.03.2015

Міжнародна назва: Lansoprazole

Фармакологічні властивості. Лансопразол є похiдним бензимiдазолу, це специфiчний iнгибiтор Н++-АТФази секреторної мембрани парiєтальних клiтин шлунка — фермент, що каталiзує кiнцеву фазу секреції хлористоводневої кислоти. Зменшує рiвень базальної та стимульованої секрецiї, незалежно вiд природи стимулюючого фактора. Ступінь інгібування синтезу хлористоводневої кислоти під час вживання препарату залежить від дози та становить близько 80-97% при дозі 0,030 г. Під час синтезу нових молекул ферменту відбувається відновлення активності протонної помпи, половина молекул якої відновлюється за 30-48 годин. Від швидкості оновлення ферменту залежить тривалість інгібуючої дії лансопразолу. Підвищуючи оксигенацію слизової оболонки та збільшуючи секрецію бікарбонатів, лансопразол чинить захисну дію, гальмує вироблення пепсину. Препарат не впливає на процес випорожнення шлунка. Має виражену антихелікобактерну активність. Рівень максимальної концентрації та біодоступність залежать від індивідуальних особливостей пацієнта та не залежать від частоти застосування препарату. Споживання їжі знижує абсорбцію та біодоступність лансопразолу, але його гальмівний вплив на шлункову секрецію залишається однаковим до і після їди. З білками плазми зв’язується 97,7-99,4% препарату. Лансопразол активно метаболізується при первинному проходженні через печінку. Виводиться з організму із жовчю та сечею, при цьому два основні метаболіти — лансопразол-сульфон та гідроксилансопразол виводяться нирками. За добу із сечею виводиться близько 14-23% отриманої дози у вигляді метаболітів. Виведення препарату сповільнюється у хворих із печінковою недостатністю та пацієнтів, віком понад 69 років.

Показання для застосування: ерозивно-виразковий езофагіт; виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки у фазі загострення; синдром Золлінгера-Еллісона; стресові виразки (у т. ч. спричинені застосуванням нестероїдних протизапальних засобів); ерадикація Helicobacter pylori у слизовій оболонці шлунка в інфікованих хворих із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки; панкреатит (у комплексній терапії).

Спосіб застосування та дози. Дітям препарат не рекомендується призначати через незначний клінічний досвід застосування лансопразолу в цієї категорії пацієнтів. Дорослим препарат призначають при виразковій хворобі шлунка та дванадцятипалої кишки по 1-2 капсули (0,03-0,06 г лансопразолу) на добу протягом 2-4 тижнів; при ерозивно-виразковому езофагіті по 2 капсули (0,06 г лансопразолу) на добу протягом 4-8 тижнів; при пептичній виразці, спричиненій Helicobacter pylori (для ерадикації Неlicobacter pylori у комплексі з антибіотиками, метронідазолом, препаратами вісмуту) — по 1 капсулі (0,03 г лансопразолу) 2 рази на добу протягом 7 днів; при синдромі Золлінгера — Еллісона доза добирається індивідуально до отримання рівня базальної кислотної продукції менше 10 ммоль/год. Добова доза складає 3 капсули (0,09 г лансопразолу) і більше. Капсули слід ковтати не розжовуючи. Для досягнення максимального ефекту Ланцерол слід вживати за 30 хв до їди.

Побічна дія. Ланцерол, як правило, добре переноситься. Зрідка можливі діарея, біль у животі, закрепи, головний біль, запаморочення, сонливість, фарингіти, риніти, у поодиноких випадках шкірний висип, дуже рідко — депресія, міалгії.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату. Ланцерол не слід призначати вагітним; матерям, що годують груддю; дітям.

Передозування. На сьогодні немає повідомлень про випадки передозування Ланцеролу.

Особливості застосування. З обережністю призначають препарат хворим із печінковою недостатністю. Антациди, що містять гідроокиси алюмінію та магнію, слід вживати не раніше, ніж через 2 години після застосування Ланцеролу.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами. У клінічних дослідженнях не спостерігалося значного впливу на метаболізм інших лікарських препаратів. Попереднє вживання антацидів не впливає на біодоступність Ланцеролу. Форма випуску. Тверді желатинові капсули, які містять пелети (гранули) лансопразолу 0,03 г. Одна упаковка має 10 капсул препарату.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

16.05.2024 Неврологія Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

За матеріалами Науково-практичної конференції «Психіатрія, наркологія, клінічна психологія та загальна медична практика: міждисциплінарні питання сучасності» (22‑23 березня 2023 р.) ...

16.05.2024 Неврологія Терапія та сімейна медицина Особливості перебігу герпесвірусної інфекції на тлі посттравматичного стресового розладу

За матеріалами Науково-практичної конференції «Стрес-індуковані імунні розлади та їх наслідки в умовах воєнного часу» (29 лютого 2024 р.) ...

16.05.2024 Психіатрія Терапія та сімейна медицина Практика психотерапевта: психотехніки кейсу «швидкої допомоги»

У статті висвітлено необхідні прийоми роботи психотерапевта, починаючи з вибору оптимальної комунікації. Наведені у статті психотехніки не вимагають від лікаря загалом ні глибоких теоретичних знань, ні великого практичного досвіду. Цим вони привабливі, і, оскільки достатньо ефективні, можуть стати корисними не тільки для вузького кола психотерапевтів, але і для багатьох сімейних лікарів. ...

16.05.2024 Неврологія Психіатрія Терапія та сімейна медицина Тривожні та інші емоційні розлади сьогодення: роль фітотерапії

За останнє століття у світі значно зросла кількість подій планетарного рівня, які призвели до хвилі постстресових та емоційних розладів. На жаль, ця ситуація не оминула й Україну. Через розв’язану рф війну страждають і ті, хто опинився в зоні бойових дій або в окупації, і ті, хто живе в тилу, і вимушені внутрішні переселенці, і ті, хто виїхав за кордон. Перевтома, тривожність і тривалий стрес виснажують організм, шкодять фізичному здоров’ю, можуть стати тригером порушень психіки, що скорочують тривалість життя. ...