Нові видання. Машиною часу крізь віки
Ягельський Касіян Йосипович
1736 – 21.11.1774
Доктор медицини (1765), професор фізіології, патології, «матерії медики» Санкт-Петербурзької та Московської госпітальних шкіл, автор першої вітчизняної праці з істерії.
Боделок Жан Луї
1746-1810
Видатний французький акушер, організатор першої акушерської клініки. Він першим почав розглядати акушерство як точну науку, в основі якої лежать певні закони. Запропонував зовнішнє вимірювання таза, яким користуються і тепер, розпочав вивчення положення плода в матці, ввів термін «позиція плода», відзначив симптом балотування голівки, розробив показання для накладання щипців і винайшов їх модель. Створив програму викладання акушерства.
Піддубик-Сущевський Петро Карпович
1756 – 1811
Хірург, перший вітчизняний ортопед, травматолог, автор першої в Україні праці з травматології (1805), міський лікар у Чернігові.
Політковський Федір Герасимович
1756 – 13.07.1809
Видатний клініцист, доктор медицини (1781), професор Московського університету, засновник і перший директор музею натуральної історії при Московському університеті. Один із перших пропагандистів ідей профілактичної медицини. Автор першої в Росії праці з історії медицини.
Мухін Єфрем Йосипович
26.01 (06.02).1766 – 1850
Видатний учений-медик, анатом, фізіолог, судовий медик, професор Московської медико-хірургічної академії (1809-1816), професор (1813-1835), декан (1816-1817; 1821-1826) медичного факультету Московського університету, доктор медицини (1804). Один із засновників анатомо-фізіологічного напряму у вітчизняній медицині, основоположник вчення про провідну роль головного мозку в життєдіяльності організму. У 1819 р. запропонував вивчення анатомічної будови на заморожених трупах. Засновник вітчизняної травматології, автор першого оригінального посібника з хірургії російською мовою (1806). Зробив вагомий внесок у розробку медичної термінології, створив перші анатомічні музеї та кабінети в Росії.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....