Кардиодайджест
Доказана связь между снижением уровня мочевой кислоты и уменьшением риска кардиоваскулярной смертности
Китайские ученые показали, что пациентам с гиперурикемией необходимо назначение более агрессивной и длительной терапии, поскольку долговременное и выраженное снижение уровня мочевой кислоты не только позволяет предотвратить обострения подагры, но и снижает риск сердечно-сосудистых заболеваний.
Ранее было показано существование взаимосвязи между повышенным уровнем мочевой кислоты и риском сердечно-сосудистых заболеваний. В данном исследовании изучалась возможность снижения риска сердечно-сосудистой смертности за счет медикаментозной терапии гиперурикемии, в частности применения аллопуринола и бензбромарона. Для этого был проведен анализ данных 45 215 жителей о. Тайвань (Китай), где гиперурикемия отмечается примерно у 70% населения. За период наблюдения (в среднем 11,26 года) вследствие сердечно-сосудистых заболеваний умерли 519 человек (308 мужчин и 211 женщин).
Исследователи показали достоверную связь между снижением уровня мочевой кислоты у пациентов с исходно повышенным ее уровнем и уменьшением показателей смертности от сердечно-сосудистых заболеваний. За период наблюдения назначение противоподагрических препаратов привело к снижению кардиоваскулярной смертности на 44%, смертности от инсульта – на 58% (р<0,001 для обоих показателей). Наиболее выраженный эффект терапия оказывала на сокращение числа случаев смерти от геморрагического инсульта (снижение на 88%; p<0,001) и артериальной гипертензии (АГ) (снижение на 71%; р=0,003). Кроме того, исследователи обнаружили, что у пациентов, которые продолжали лечение гиперурикемии более 1 года, риск развития сердечно-сосудистых заболеваний был значительно ниже, чем у лиц, получавших лечение менее 2 мес.
Chen J.-H. et al Effects of urate lowering therapy on cardiovascular mortality:
a Taiwanese cohort study. ACR 2010; Abstract 2088.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...