Оптимизация медикаментозной терапии при стабильной стенокардии: КЛАССИКА
Улучшение качества жизни пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) остается нерешенной проблемой во многих клинических ситуациях в связи с сохранением приступов стенокардии. Рассказать о современных возможностях контроля приступов стабильной стенокардии, основанных на данных доказательной медицины, мы попросили доктора медицинских наук, ведущего научного сотрудника отдела некоронарогенных заболеваний ННЦ «Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины Елену Геннадьевну Несукай.
Сердечно-сосудистые заболевания, среди которых наиболее распространена ИБС, являются ведущими в структуре заболеваемости и смертности пациентов среднего и старшего возраста как в большинстве развитых, так и во многих развивающихся странах [1]. Вклад ИБС в постоянно растущие затраты на здравоохранение занимает далеко не последнее место, особенно в стареющих популяциях. Ежегодно в Украине регистрируют около 50 тыс. новых инфарктов миокарда (ИМ), значительное количество которых заканчивается фатально или приводит к инвалидности пациентов. Предполагается, что сердечно-сосудистые заболевания по-прежнему будут основной причиной смерти вплоть до 2020 г., оставаясь важнейшей медицинской проблемой и в XXI веке [9].
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Весна – чарівний час, що приносить із собою не лише чудове відчуття закоханості, а й банальний нежить, який супроводжується запаленням / подразненням слизової оболонки носа. Цей патологічний симптом заважає магії любові та розвитку близьких стосунків, але може бути ознакою декількох захворювань, найчастіше – першим симптомом гострого риносинуситу (ГРС) або алергічного риніту (АР) [3]. Тоді перед лікарем постає непросте завдання, адже, щоб допомогти пацієнту зберегти теплі весняні почуття, необхідно спочатку діагностувати захворювання, а потім – призначити найефективнішу комбінацію ліків. Спробуємо разом розібратися та знайти оптимальне вирішення цієї, на перший погляд, дуже простої проблеми....
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...