Ведение пациентов, перенесших инфаркт миокарда: возможности реализованные и нереализованные
13 апреля 2010 г. в конференц-зале отеля «Редиссон САС» состоялась конференция, посвященная вопросам ведения пациентов, перенесших инфаркт миокарда (ИМ). Cовременный взгляд на подходы к лечению таких больных представил руководитель отдела реанимации и интенсивной терапии Национального научного центра «Институт кардиологии им. Н.Д. Стражеско» НАМН Украины, член правления Европейского общества кардиологов, руководитель рабочей группы по неотложной кардиологии Ассоциации кардиологов Украины, доктор медицинских наук, профессор Александр Николаевич Пархоменко.
– В настоящее время в Украине смертность от ишемической болезни сердца (ИБС) неуклонно повышается, опережая ее рост в России, Беларуси и Казахстане. Наиболее частой причиной смертности пациентов с ИБС является инфаркт миокарда (ИМ). Согласно статистическим данным 2007 года в Украине распространенность острого ИМ составила 55,4 случая на 100 тыс. населения. В то же время во многих странах мира за последние годы удалось снизить смертность от ИБС.
Наиболее выраженное уменьшение этого показателя наблюдается в Норвегии и Австралии. Одним из объяснений достигнутых успехов в этих странах является активное проведение мероприятий по вторичной профилактике сердечно-сосудистых осложнений у пациентов после острого ИМ или реваскуляризации, которое, в частности, обеспечило снижение смертности от ИБС в США за период с 1980 по 2000 год на 50%.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Весна – чарівний час, що приносить із собою не лише чудове відчуття закоханості, а й банальний нежить, який супроводжується запаленням / подразненням слизової оболонки носа. Цей патологічний симптом заважає магії любові та розвитку близьких стосунків, але може бути ознакою декількох захворювань, найчастіше – першим симптомом гострого риносинуситу (ГРС) або алергічного риніту (АР) [3]. Тоді перед лікарем постає непросте завдання, адже, щоб допомогти пацієнту зберегти теплі весняні почуття, необхідно спочатку діагностувати захворювання, а потім – призначити найефективнішу комбінацію ліків. Спробуємо разом розібратися та знайти оптимальне вирішення цієї, на перший погляд, дуже простої проблеми....
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...