Нарушения кишечного микробиоценоза: принципы коррекции
Нарушения кишечного микробиоценоза – клиническая проблема, к которой в последние годы приковано неослабевающее внимание ученых и практикующих врачей различных специальностей. Большинство врачей помнят, какие жаркие дискуссии велись в свое время в отношении правомочности термина «дисбактериоз», использовавшегося многие десятилетия, и о том, является ли он самостоятельным феноменом.
В настоящее время точка в этом вопросе поставлена: нарушения кишечного микробиоценоза принято обозначать термином «дисбиоз» и рассматривать его не как самостоятельную нозологическую единицу, а как клинико-микробиологический синдром, всегда вторичный по отношению к имеющемуся у пациента основному заболеванию.
Существенно изменились за последние годы и подходы к классификации дисбиоза кишечника, в частности был выделен в отдельную форму синдром избыточного бактериального роста (СИБР) в тонком кишечнике. Неизменным осталось лишь одно – пациентов с дисбиотическими изменениями кишечного микробиоценоза по-прежнему очень много и всем им требуется квалифицированная медицинская помощь.
О том, каковы современные принципы коррекции различных нарушений кишечного микробиоценоза, в рамках научно-практической конференции «Актуальные проблемы заболеваний желудочно-кишечного тракта», которая проходила 1-2 апреля 2010 г. в Донецке, рассказал доцент кафедры внутренних болезней и общей практики – семейной медицины факультета последипломного образования Донецкого государственного медицинского университета им. М. Горького, кандидат медицинских наук Валерий Олегович Гайдуков. Представляем вниманию читателей краткий обзор его выступления.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...