Лекарственные взаимодействия в реальной клинической практике
К сожалению, опасность полипрагмазии в клинической практике зачастую недооценивают. Помимо лекарственных средств (ЛС), назначаемых одним специалистом, пациент может уже принимать и другие лекарственные препараты – как прописанные врачом, так и приобретенные в аптеке самостоятельно. Не всегда больные сообщают об этом врачу, равно как и не всегда врач может взять на себя ответственность за коррекцию тактики комплексной терапии у пациента с сочетанной патологией и оценку возможного риска нежелательных лекарственных взаимодействий.
А он не так низок, как это может показаться на первый взгляд: если при совместном приеме двух препаратов частота лекарственных взаимодействий составляет 5%, то при приеме пяти медикаментов они отмечаются в каждом втором случае, а восьми и более – всегда.
В рамках нового специального проекта «Профессиональный диалог» мы хотим привлечь внимание читателей к проблеме лекарственных взаимодействий, которые могут возникать у пациентов с заболеваниями пищеварительной системы и другой сопутствующей патологией. Сегодня мы обсудим практические аспекты данной проблемы у больных с заболеваниями пищеварительной и сердечно-сосудистой систем. Для этого мы пригласили авторитетных отечественных ученых – доктора медицинских наук, профессора, заведующую кафедрой гастроэнтерологии, диетологии и эндоскопии Национальной медицинской академии последипломного образования им. П.Л. Шупика, главного внештатного специалиста МЗ Украины по специальности «гастроэнтерология» Наталью Вячеславовну Харченко и доктора медицинских наук, профессора кафедры кардиологии и функциональной диагностики Национальной медицинской академии последипломного образования им. П.Л. Шупика Олега Иосифовича Жаринова.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...