Влияние ограничения приема пищи дневными часами на структуру и функцию печени
С точки зрения эволюции циркадианные системы как механизм естественного отбора обеспечивали преимущества в выживании путем оптимизации поведенческой и физиологической адаптации к периодическим событиям, возникающим примерно каждые 24 ч. Конечной целью этой адаптации является увеличение репродуктивного успеха (количества копий генов, переданных следующему поколению, которое также способно к размножению) и продолжительности жизни благодаря более эффективному доступу к источникам пищи.
Циркадианные ритмы позвоночных являются результатом координированного действия светозависимого главного водителя ритма, расположенного в супрахиазматическом ядре (СХЯ) гипоталамуса, и субординированных биологических часов периферических органов. Суточные программы центрального и периферических осцилляторов основаны на подобных, но не идентичных молекулярных транскрипционно-трансляционных контурах обратной связи. Нормальная синхронизация между главными и периферическими часами может быть нарушена вследствие изменения режимов сна, бодрствования и кормления.
В качестве примера можно привести ситуацию, когда кормление ограничивается короткими периодами времени, в частности в экспериментальных протоколах, в которых грызунам, ведущим ночной образ жизни, пища предлагается только в дневное время. В таких условиях периферические часы теряют зависимость от ритмичности СХЯ, а ключевую роль в работе циркадианной системы световой фактор уступает эффектам периодичности кормления. Главным механизмом такой адаптации является экспрессия осциллятора, руководимого пищей (FEO – food-entrainable oscillator), который следующий после СХЯ контролирует суточные ритмы поведенческой, физиологической и метаболической активности.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....