Сучасні аспекти діагностики ревматоїдного артриту

27.03.2015

Ревматоїдний артрит (РА) є найбільш розповсюдженим запальним аутоімунним захворюванням з рівнями поширеності серед дорослого населення від 0,5% до 1% і приблизною захворюваністю 30 на 100 тис. населення (Emery P., 2003; Ereger E. et al., 2009). Пік захворюваності припадає на вік близько 50 років, вражаючи у 3-4 рази частіше осіб жіночої статі. У світі на РА страждає близько 63 млн людей, у більшості хвороба характеризується різними темпами прогресування, з періодами неповної ремісії і частими загостреннями, які вже протягом перших шести років призводять до втрати працездатності та інвалідності (Коваленко В.М., Шуба Н.М., 2003). За міжнародними даними, виживаність пацієнтів з РА, що неадекватно лікуються, можна порівняти з виживаністю при таких тяжких захворюваннях, як цукровий діабет, гостре порушення мозкового кровообігу, ішемічна хвороба серця з трисудинним ураженням коронарних артерій. Саме через значну поширеність, тенденцію до неухильного прогресування, розвиток непрацездатності осіб середнього віку РА має високу соціальну значимість (Коваленко В.М., Корнацький В.М., 2009).

Останні досягнення у розумінні патофізіології РА призвели до деяких ключових змін у підходах до діагностики і лікування (Коваленко В.Н. и соавт., 2001). Встановлено, що саме перші роки з моменту розвитку РА є вирішальними з точки зору прогресування патологічного процесу (Борткевич О.П., 2003; Борткевич О.П., Білявська Ю.В., 2009). Це обґрунтовує необхідність відображення гетерогенності та стадійності перебігу РА (Dixon W., Symmons D., 2005). У першу чергу це стосується виділення раннього РА – періоду, коли патологічний процес знаходиться у первинній ексудативній фазі і його зворотність є суттєво вищою через неостаточно сформовані аутоімунні механізми та відсутність паннуса – морфологічної основи суглобової деструкції (Еmery P. et al., 2002). Детальне вивчення раннього РА продемонструвало, що ерозивні зміни у суглобах виникають вже на дуже ранніх стадіях процесу, а згідно з даними біопсії синовіальної оболонки суглобів ознаки хронічного синовіту часто розвиваються навіть у клінічно неуражених суглобах (Emery P., Suarez-Almazor M., 2003).

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...