Названы лауреаты Нобелевской премии 2008 г. в области медицины и физиологии

27.03.2015

Самая престижная в мире премия присуждена немецкому ученому Харалду цур Хаузену и французам Франсуазе Барре-Синусси и Люку Монтанье за открытие двух вирусов, вызывающих у людей опасные заболевания.
Первая половина премии – 5 млн шведских крон – досталась немецкому вирусологу Харалду цур Хаузену (1936 г. р.), работающему в Немецком центре исследования рака в Гейдельберге (ранее он был его директором). В 1974 г. он выдвинул гипотезу, согласно которой причиной рака шейки матки хотя бы в ряде случаев является вирус папилломы. Профессор Харалд цур Хаузен предположил: если клетки опухоли содержат онкогенный вирус, они должны содержать и вирусную ДНК, интегрированную в геном. В 1983 г. ему удалось обнаружить разновидность ДНК вируса в опухоли и открыть канцерогенный тип вируса HPV16. В 1984 г. он клонировал HPV16 и 18, взятые у больных раком шейки матки.
Согласно результатам исследований, вирус папилломы человека обнаруживается у 99,7% женщин с подтвержденным диагнозом рака шейки матки. Открытие связи между вирусом и опухолью открыло дорогу к успешному лечению: вакцинация от вируса обеспечивает 95% защиту от инфекции.

Вторую половину премии поделили поровну (по 2,5 млн шведских крон) французы Франсуаза Барре-Синусси и Люк Монтанье. Они выделили вирус иммунодефицита человека – ВИЧ, обнаружив ретровирус, активно размножающийся в увеличенных лимфатических узлах больных на ранней стадии СПИДа. Известному французскому вирусологу Люку Монтанье 76 лет. В 1983 г. группа ученых под его руководством, среди которых была и 36-летняя Франсуаза Барре-Синусси, обнаружила не известный до тех пор вирус, который назвали LAV, что в русской расшифровке означает «вирус, ассоциированный с лимфаденопатией» (он был выделен из лимфоузла, взятого у пациента, страдавшего тогда никому не известным заболеванием).
Чтобы ускорить исследовательский процесс, некоторые образцы вируса были отправлены в США, в лабораторию Роберта Галло, который спустя некоторое время объявил о том, что самостоятельно обнаружил новый вирус и дал ему обозначение HTLV-III. Позднее этот вирус, а речь шла об одном и том же микроорганизме, был назван HIV, или ВИЧ-вирус иммунодефицита человека, а болезнь, им вызываемая, – синдромом приобретенного иммунодефицита – СПИДом.
Все последующие годы Люк Монтанье посвятил изучению «чумы ХХ века», разработал вместе с коллегами тест, с помощью которого можно диагностировать болезнь. Долгое время между Люком Монтанье и Робертом Галло шла борьба за «первенство» в открытии СПИДа. Только в 1994 г. научное сообщество отдало пальму первенства Монтанье.
В 1997 г. Люк Монтанье исполнилось 65 лет, а по французским законам этот возраст считается предельным для служащих Института Пастера. В связи с этим ученый вынужден был принять предложение Нью-йоркского университета, где он продолжил работу в центре молекулярной биологии. Позднее ученый возглавил мировой Фонд по исследованию СПИДа и борьбе с ним.
Все эти годы Франсуаза Барре-Синусси была рядом с Люком Монтанье, участвовала в работах по поиску вакцины против СПИДа. После отъезда профессора за океан продолжала трудиться в Институте Пастера в своей лаборатории, сосредоточив внимание на так называемых ретровирусах.
«Премия этого года очень важна для всего мира, и хорошо, что среди лауреатов есть женщина», – отметил Люк Монтенье.
Церемония вручения премии пройдет в Стокгольме и Осло 10 декабря, в день кончины ее основателя Альфреда Нобеля (1833-1896) – шведского изобретателя, промышленника, лингвиста, философа и гуманиста.

По материалам www.rg.ru,
www.mirax-pharma.ru

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...