Вітаємо переможців!

27.03.2015

1 місце з правом авторської публікації в «Медичній газеті «Здоров’я України» посіла доповідь «Сигнальні системи, що регулюють процеси мітозу і апоптозу в адренокортикоцитах». Автор О.І. Ковзун (Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, м. Київ).
2 місце з правом авторської публікації в «Медичній газеті «Здоров’я України» посіла доповідь «Вплив середземноморської дієти на маркери атерогенезу та складові залізо-транспортуючої системи у хворих на цукровий діабет 2 типу». Автори: М.Ю. Горшунська, Ю.І. Караченцев, Н.С. Красова, Е. Йенсен, Т.І. Воропай, Дж. Кремерс, П.К. Бикхоф, Х.А. Лостнен (Харківська медична академія післядипломної освіти, Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України, м. Харків).
3 місце з правом авторської публікації в «Медичній газеті «Здоров’я України» посіла доповідь «Стан гіпофізарно-яєчникової системи у жінок репродуктивного віку після тиреоїдектомії та радіойодтерапії з приводу раку щитоподібної залози у співставленні з даними ультразвукового дослідження органів малого таза». Автори: З.Б. Хомінська, Т.М. Кучменко, |О.В. Епштейн| (Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Інститут педіатрії, акушерства та гінекології АМН України).
4 місце з правом авторської публікації в «Медичній газеті «Здоров’я України» було розподілене між доповідями:
 «Дисфункція ендотелію у хворих на цукровий діабет 1 типу та діабетичну кардіоміопатію». Автори: Ю.Б. Рибченко, Л.К. Соколова, О.О. Волошина, М.Д. Тронько, А.С. Єфімов (Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, м. Київ).
 «Нарушения функции щитовидной железы в остром периоде травматической болезни». Авторы: В.Н. Ельский, С.В. Зяблицев, С.В. Пищулина, М.С. Кишеня (Донецкий государственный медицинской университет им. М. Горького).
5 місце з правом авторської публікації в «Медичній газеті «Здоров’я України» було розподілене між доповідями:
 «Алгоритм терапії порушень чоловічого пубертату у мешканців району йодного дефіциту». Автори: В.А. Гурська, А.Й. Гурський, О.І. Гуменюк, О.А. Філончук, Т.Г. Романишева (Рівненський обласний ендокринологічний диспансер).
 «Дослідження маркерів секреції соматотропіну у дітей з гіпофізарним нанізмом на тлі терапії гормоном росту». Автори: О.А. Вишневська (Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, м. Київ).
«Аналіз варіабельності серцевого ритму у дітей, хворих на цукровий діабет 1 типу». Автори: Н.Б. Пранік, В.Г. Майданник, М.В. Хайтович, В.В. Довгодько (Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця, м. Київ).

«Медична газета «Здоров’я України» щиро поздоровляє переможців та бажає плідної праці в подальшому!

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...

02.05.2024 Ендокринологія До 80-річчя академіка НАМН України Миколи Дмитровича Тронька

Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – ​Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....