Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу

27.03.2015

Ю.П. ЗозуляПротягом останніх 15 років показники поширеності цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) та збільшення судинно-мозкової патології серед осіб працездатного віку зросли майже вдвічі. ЦВЗ є найбільш частою причиною інвалідизації дорослого населення країни. Смертність від судинних захворювань головного мозку посідає друге місце у структурі загальної смертності населення України. Найважчою формою цереброваскулярних захворювань є гострі порушення мозкового кровообігу (ГПМК), які в Україні щорічно реєструються в кількості 100-120 тис.
В останні роки проведено значну кількість багатоцентрових досліджень, які довели переваги та недоліки лікарських засобів різних поколінь, обгрунтували вибір специфічної терапії при ішемічному інсульті, а також визначили ефективність хірургічних методів лікування та вторинної профілактики.
Сучасні погляди на патогенез розладів мозкового кровообігу, вдосконалення інструментальних методів діагностики та набутий клінічний досвід лікування дозволяють ефективно попереджувати ГПМК, досягати відновлення порушених функцій і зменшувати ризик розвитку інвалідизації потерпілих. Виходячи з розуміння того, що інсульт є невідкладним станом, який спричиняє загрозу для життя й може призвести до неврологічного дефіциту, диференційована, кваліфікована і адекватна медична допомога повинна надаватись якомога раніше від початку захворювання.
В останні роки завдяки розвитку і вдосконаленню інструментальних технологій одержано нові дані щодо ефективності хірургічних методів лікування та профілактики інсультів.
За визначеними показаннями нейрохірургічні втручання мають незаперечну ефективність у гострому періоді при геморагічних інсультах і в профілактиці ішемічних порушень мозкового кровообігу при оклюзійно-стенотичних ураженнях магістральних церебральних артерій. Хірургічним та інтервенційним нейрорадіологічним методам належить важлива роль у лікувальній тактиці при цій патології.
Надання кваліфікованої та ефективної допомоги при ГПМК можливе лише за умов своєчасної діагностики, спеціалізованого лікування в ранні терміни захворювання та активного впровадження системи профілактичних заходів.
Для досягнення ефективних результатів лікування необхідна продуктивна співпраця лікарів невідкладної медичної допомоги, неврологічної і нейрохірургічної служб, організація ургентного поетапного інструментального обстеження та лікування за загальноприйнятими стандартами.
У даних методичних рекомендаціях, які базуються на основних положеннях наказу МОЗ України № 297 від 30.07.2002 р. «Про вдосконалення медичної допомоги хворим з церебральною патологією», наказу МОЗ України від 01.03.2004 р. № 108 «Про удосконалення організації невідкладної нейрохірургічної допомоги», матеріалах НПК неврологів, нейрохірургів, психіатрів та наркологів України «Питання етапності в діагностиці та лікуванні цереброваскулярних захворювань, епілепсії та болю», рекомендаціях Європейської ініціативи з профілактики та лікування інсульту, Американської серцевої асоціації, а також Російської національної асоціації боротьби з інсультом, викладені сучасні принципи діагностики та лікування хворих з ГПМК, які грунтуються на сучасних уявленнях щодо етіології, патофізіології ГПМК, а також даних доказової медицини.

Алгоритм лікувально-діагностичних заходів при гострих порушеннях мозкового кровообігу

Алгоритм діагностичних і лікувальних заходів у гострому періоді геморагічного інсульту

Алгоритм діагностичних заходів і лікування в гострому періоді ішемічного інсульту

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...

02.05.2024 Ендокринологія До 80-річчя академіка НАМН України Миколи Дмитровича Тронька

Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – ​Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....