На прийомі у юриста

27.03.2015

Працюю лікарем-травматологом у районній лікарні. Як здійснюються та оплачуються чергування вдома, у стаціонарі? Якою має бути тривалість робочої зміни в лікарні? 
В.П. Вакулюк, Львівська обл. 
Відповідно до Наказу Міністерства праці і соціальної політики України та Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 року №308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» заклади охорони здоров’я, які мають стаціонари, належать до безперервно діючих закладів, медична допомога в яких надається цілодобово. Чергування у стаціонарах здійснюються за рахунок місячної та понадмісячної норми робочого часу працівника. У місячну норму робочого часу включаються всі види робіт, які виконують працівники (тобто основна робота, чергування, виклик для надання допомоги хворим удома тощо).
Чергування в межах місячної норми робочого часу здійснюються штатними медичними працівниками за рахунок зменшення тривалості змін протягом місяця.
Якщо чергування здійснювалось у робочі дні згідно з графіком роботи в межах місячної норми робочого часу, то додаткова оплата (понад посадовий оклад) не проводиться.
Чергування за графіком у вихідний та святковий день у межах місячної норми робочого часу може компенсуватися за згодою сторін шляхом надання іншого дня відпочинку або в розмірі одинарної годинної ставки понад оклад (статті 72, 107 Кодексу законів про працю України).
Лікарі та фахівці з базовою та неповною вищою медичною освітою можуть залучатися за їх згодою до чергувань понад місячну норму робочого часу без займання штатних посад із оплатою з фонду оплати праці.
У такому разі оплата роботи, яка виконується у робочі дні тижня, проводиться в одинарному розмірі понад оклад, у вихідний день – за графіком, у святковий та неробочий день – у розмірі подвійної годинної або денної ставки понад оклад (статті 106, 107 КЗпП України).
За чергування у нічний час проводиться додаткова оплата в розмірі 35% або 50% годинної тарифної ставки (посадового окладу) за кожну годину роботи в нічний час залежно від посади. Нічним вважається час з 22-ї години вечора до 6-ї години ранку.
Чергування вдома може надаватися лікарям – до п’яти посад з основних лікарських спеціальностей та чотирьох – фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою (лаборант, рентгенолаборант, сестра медична операційна, сестра медична – анестезист) з урахуванням укомплектованості штату, виробничої необхідності, кількості викликів і експертної їх оцінки.
Чергування вдома в денний та нічний час ураховується як півгодини за кожну годину чергування та оплачується виходячи з посадового окладу працівника з урахуванням підвищення за кваліфікаційну категорію. 
У разі виклику працівника під час чергування (у заклад, на місце події та додому до хворого) час, витрачений на виклик, оплачується за фактично відпрацьовані години з розрахунку посадового окладу працівника, встановленого за штатним розкладом, із збереженням чинного порядку оплати праці працівників охорони здоров’я у нічний час. 
У закладах охорони здоров’я тривалість нічної роботи дорівнює денній і становить до 12 годин у зміну. За рішенням трудового колективу дозволяється встановлювати тривалість робочої зміни до 24 годин (крім водіїв санітарного транспорту). У кожному конкретному випадку питання про встановлення тому чи іншому працівнику тривалості робочої зміни до 24 годин має вирішуватися лише за згодою працівника і профспілкового органу закладу охорони здоров’я. (Підстава: Галузеві правила внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров’я України, затверджені Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 січня 2000 року №204). 

Чи маю я право працювати медичним реєстратором, перебуваючи на пенсії за вислугу років?
Н.С. Чекановська, м. Київ

Згідно з переліком закладів установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота в яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 року №909, право на пенсію за вислугу років мають лікарі та середній медичний персонал (незалежно від найменування посад) закладів охорони здоров’я. До середнього медичного персоналу належать посади, обіймання яких вимагає середньої медичної освіти. Після оформлення пенсії за вислугу років працівник має право працювати на посаді, яка не дає права на пенсію за вислугу років.
Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (Випуск 78 «Охорона здоров’я») медичні реєстратори віднесені до технічних службовців. Для роботи на цій посаді необхідно мати повну або базову загальну середню освіту, підготовку на курсах або на робочому місці. Тобто посада медичного реєстратора до середнього медичного персоналу не належить, тому працівник після оформлення пенсії за вислугу років працювати на посаді медичного реєстратора. 


Я була прийнята на посаду дезінфектора з місячним випробувальним терміном, який пройшла. Чи має право керівник подовжувати цей термін?
А.Р. Залевская, м. Київ

Відповідно до статті 27 Кодексу законів про працю України випробувальний термін при прийнятті на роботу не може перевищувати трьох місяців, лише в окремих випадках за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації може становити шість місяців.
Якщо працівник у період випробування був відсутній на роботі через тимчасову непрацездатність або з інших поважних причин, термін випробування згідно з частиною 3 статті 27 КЗпП України може бути подовжений на відповідну кількість днів, протягом яких він був відсутній. Цією нормою не передбачено обов’язкового подовження випробувального терміну, а лише допускається така можливість. Керівник може, але не зобов’язаний її застосовувати з подальшим виданням наказу, з яким працівник має бути ознайомлений під розписку.
Термін випробування може бути обумовлений під час прийняття працівника на роботу із застереженням про це в наказі або трудовому договорі. Якщо термін закінчився, а працівник продовжує працювати, то вважається, що він витримав випробування і його прийнято на постійну роботу. 
Отже, керівник не має права подовжувати випробувальний термін.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...