Антисептичні властивості повідон-йоду крізь призму сучасної реальності

Стаття у форматі PDF

Розвиток і становлення поглядів щодо застосування антисептичних заходів потребували декількох століть, протягом яких спочатку емпірично, а потім доказово були визначені ефективні антисептики: повідон-йод, хлоргексидин, спирт, полігексанід, октенідин, перекис водню, нітрат та сульфадіазин срібла, гіпохлорит натрію. Із зазначених антисептичних засобів лише три препарати потрапили до переліку життєво необхідних та надзвичайно важливих ліків, який кожні 2 роки оновлює Всесвітня організація охорони здоров’я: 22-й перегляд цього переліку містить тільки повідон-йод, хлоргексидин та етанол (WHO, 2021).

Протягом останніх декількох років, сумнозвісних всесвітньою пандемією SARS-CoV‑2, знову спалахнув інтерес до антисептичних властивостей повідон-йоду, якому притаманна не лише бактерицидна, фунгіцидна та спороцидна дія, а й противірусна активність (Arefin M. et al., 2022; Cobrado L. et al., 2022). Нині велика увага до повідон-йоду в Україні пояснюється необхідністю лікування бойових травм та ушкоджень, що виникли внаслідок війни з країною-агресором. Брендовим препаратом повідон-йоду на вітчизняному ринку є Бетадин^® компанії «Егіс».

Повідон-йод: що в імені тобі моєму?

Розкрити таємницю назви повідон-йоду досить просто: повна назва цього антисептика підкреслює наявність у ньому двох основних складових, перша з яких представлена вільним йодом, друга – ​синтетичним полімером повідоном (рис. 1), позбавленим протимікробної дії; він має лише одне завдання – ​стабілізує молекулу йоду у водному середовищі, підтримуючи необхідний динамічний баланс між штучною матрицею і бактерицидним йодним агентом (Gupta S. et al., 2022).

Рис. 1. Структура повідон-йоду 
(Lepelletier D. et al., 2020)

Механізм дії

Під час контакту зі шкірою, слизовими оболонками в йодовмісній сполуці порушується рівновага між полімером та йодом, молекули останнього вивільнюються і завдяки своєму невеликому розміру швидко проникають усередину мікроорганізмів, де окислюють ключові білки, нуклеотиди, жирні кислоти в мембранах і цитозольних ферментах, необхідних для існування патогенів, що в результаті спричиняє загибель збудників (Gupta S. et al., 2022). Особливістю антисептичної дії повідон-йоду вважають багатогранність його механізму дії: цей антисептик одночасно здатний порушити цілісність клітинної оболонки, посилити окисні процеси, змінити внутрішньоклітинний метаболізм та значно модифікувати активність ферментативних систем мікроорганізму, обумовлюючи загибель патогенів (Barreto R. et al., 2020). Така мультитаргентність повідон-йоду вигідно відрізняє його від інших антисептиків, здатних впливати лише на окремі ділянки бактеріальної стінки, й унеможливлює розвиток прямої та перехресної антибіотик-резистентності до нього (Barreto R. et al., 2020).

Спектр і швидкість дії

Багатогранність патогенетичних властивостей повідон-йоду (препарату Бетадин^®) також обумовлює його широкий антимікробний спектр дії: цей антисептик виявляє бактерицидну дію щодо значної кількості грампозитивних і грамнегативних бактерій, включаючи метицилінчутливі та метицилінрезистентні штами Staphylococcus aureus (MRSA), антибіотик- й антисептик-резистентні бактерії, гриби, найпростіші, оболонкові, безоболонкові віруси, а також бактеріальні та грибкові біоплівки (López-Álvarez M. et al., 2022).

Інша важлива характеристика повідон-йоду – ​швидкість антисептичної дії. Доведено, що після його застосування загибель різноманітних мікроорганізмів, у т. ч. збудників нозокоміальних інфекцій та MRSA, ­відбувається, згідно з ­інструкцією, протягом 15-30 с, тоді як для ­знищення патогенів за допомогою хлоргексидину необхідно значно більше часу; крім того, навіть після застосування хлоргексидину можуть залишатися поодинокі штами бактерій, чого не спостерігається при використанні повідон-йоду (Gupta S. et al., 2022). Саме тому виразкові рани, невеликі опіки та травматичні ушкодження шкіри рекомендують обробляти повідон-йодом (Kramer A. et al., 2018).

Резистентність та біоплівки

Протягом останніх років реєструють безпрецедентне зростання поширеності мікроорганізмів, стійких до антибіотиків, що пояснюють використанням протимікробних засобів поза показаннями, призначенням надзвичайно високих доз. Бактеріальні штами стають резистентними до антибактеріальних препаратів і набувають перехресної резистентності до антисептиків; уже описані випадки резистентності до таких антисептиків, як хлоргексидин, солі четвертинного амонію, срібло та триклозан (Gupta S. et al., 2022). Використання препаратів йоду протягом >150 років не супроводжується розвитком набутої чи перехресної резистентності: й досі немає повідомлень щодо горизонтального перенесення генів, появи генів резистентності, перехресної толерантності та резистентності до антибіотиків, інших антисептиків на тлі застосування повідон-йоду (Lepelletier D. et al., 2020).

Повідон-йод (Бетадин^®) також широко відомий завдяки своїй здатності руйнувати біоплівки – ​мікробні спільноти, що утворюють мікроорганізми, намагаючись захиститися від несприятливих зовнішніх умов. Доведено, що повідон-йод руйнує біоплівки, сформовані MRSA, Klebsiella. pneumoniae, Pseudomonas aeruginosa та Candida albicans (Capriotti K. et al., 2018), а також фунгальні біоплівки, представлені Candida auris, Trichophton mentagrophytes, Microsporum canis, Candida albicans та Aspergillus fumigatus (Capriotti K. et al., 2018).

Органічне забруднення

Наявність органічного забруднення у вигляді крові, надмірного ексудату, некротичної тканини в рані значно зменшує активність антисептиків, але повідон-йод зберігає увесь спектр протимік­робної дії навіть при обробці ран, які містять сліди крові: застосування повідон-йоду сприяє швидшому розвитку бактерицидного ефекту щодо Staphylococcus aureus, Enterococcus faecium і Pseudomonas aeruginosa, ніж використання хлоргексидину (Schedler K. et al., 2017).

Сучасний антисептик для непростого сьогодення

Ведення активних бойових дії та продовження пандемії COVID‑19 визначають своєрідне коло використання антисептиків: необхідно ефективно здійснювати обробку та лікування ран / ранових поверхонь, виконувати оперативні втручання в максимально стерильних умовах і запобігати розвитку COVID‑19. В усіх цих напрямах ефективно використовується повідон-йод.

Обробка ранової поверхні: показання для застосування

Згідно з оновленим німецьким Консенсусом з антисептичної обробки ран (Kramer A. et al., 2018), застосування антисептиків при лікуванні ран можливе як із профілактичною, так і з лікувальною метою (табл.).

Автори цього Консенсусу наголошують на тому, що повідон-йод залишається препаратом першого вибору для обробки ран після укусів, а також колотих чи вогнепальних поранень, ділянок пункційного доступу (Kramer A. et al., 2018). Крім того, рекомендується використовувати повідон-йод для обробки хронічних ран із критичною колонізацією та/або біоплівками завдяки його широкому спектру антимік­робної дії, потужній ефективності проти біоплівок, відсутності набутої та ­перехресної ­бактеріальної резистентності, низькій цитотоксичності, хорошій переносимості, здатності сприяти загоєнню ран (Alves P. et al., 2021). Сучасний систематичний огляд 6 досліджень (n=725) довів ефективність повідон-йоду в лікуванні хронічних ран (відносний ризик (ВР) 1,85; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,27-2,69) порівняно із фізіологічним розчином на відміну від октенідину чи полігексаніду, які не змогли продемонструвати достовірної результативності в загоєнні хронічних ран (Barrigah-Benissan K. et al., 2022).

Деколонізація в періопераційний період

Повідон-йод широко використовується протягом періопераційного періоду з метою деколонізації патогенних мікроорганізмів в ортопедії та травматології, гінекології, урології, офтальмології, абдомінальній хірургії, інших сферах медицини.

Проведення оперативних втручань щодо переломів потребує застосування значної кількості антисептиків. Зрошення операційного поля 2,5, 1,25 і 0,5% розчинами повідон-йоду супроводжується достовірною бактерицидною дією, сприяє загоєнню ранової поверхні завдяки підвищенню рівня кісткового морфогенетичного білка 2 типу, фактора росту судинного ендотелію, трансформувального фактора росту й інтерлейкіну‑10, а також не чинить негативного впливу на функціональну активність щитоподібної залози, печінки, нирок (Wang D. et al., 2022). Автори багатьох систематичних оглядів підтримують застосування повідон-йоду як періопераційної профілактики хірургічної ранової інфекції під час оперативних втручань на хребті та спинномозковому каналі (Shaffer A. et al., 2022; Mallet C. et al., 2022). Лаваж операційної рани розчином повідон-йоду визнано ефективним способом запобігання розвитку періпротезної інфекції суглобів (Kobayashi N. et al., 2021). Тотальне ендопротезування кульшового ­суглоба ­необхідно супроводжувати рясним лаважем повідон-йодом із метою зниження імовірності інфікування; застосування цього антисептика визнано економічно доцільним через мінімальну загальну вартість порівняно з потенційною вартістю лікування інфекції ендопротезу (Israel S. et al., 2023).

Втручання на органах малого таза також проводяться на тлі антисептичної обробки періопераційного поля розчинами повідон-йоду. Автори систематичного огляду та метааналізу наполягають на доцільності промивання піхви розчином повідон-йоду перед кесаревим розтином як стандартну практику з метою імовірного зменшення ризику розвитку ендометриту (ВР 0,08; 95% ДІ 0,01-0,69), ранової інфекції та лихоманки в післяопераційний період (Fadlalmola H. et al., 2022). Експерти Кокранівської бібліотеки підтримують цю думку та підтверджують, що підготовка піхви за допомогою антисептичного розчину повідон-йоду безпосередньо перед кесаревим розтином зменшує імовірність піс­ляопераційного ендометриту (середній ВР 0,41; 95% ДІ 0,29-058), лихоманки (ВР 0,64; 95% ДІ 0,50-0,82) та інфекції післяопераційної рани (ВР 0,62; 95% ДІ 0,50-0,77); слід за­уважити, що в жодному з досліджень, які аналізували представники цієї авторитетної організації, не було зафіксовано жодної побічної дії повідон-йоду (Haas D. et al., 2020). Повідон-йод визнано ефективним антисептичним засобом для очищення прямої кишки перед проведенням трансректальної біопсії передміхурової залози: його застосування сприяє достовірному зниженню частоти інфекційних ускладнень (ВР 0,61; 95% ДІ 0,36-0,99; р=0,049) (Pontes-Junior J. et al., 2022).

Повідон-йод широко використовується в офтальмологічній практиці: його періопераційне застосування зменшує ризик післяопераційного ендофтальміту завдяки здатності достовірно зменшувати кількість мік­роорганізмів в операційному полі (Zaharia A. et al., 2021). Нині перед­операційна підготовка за допомогою повідон-йоду визнана стандартом лікування: Європейське товариство катарактальних і рефракційних хірургів рекомендує наносити 5-10% розчин повідон-йоду на рогівку, кон’юнктивальний мішок і навколоокову шкіру за 3 хв до операції.

Повідон-йод у боротьбі з COVID‑19

Локальна віруліцидна активність повідон-йоду щодо ­SARS-CoV‑2 (рис. 2) підтверджена в багатьох рандомізованих клінічних дослідженнях (РКД) і метааналізах (Cobrado L. et al., 2022). Доведено, що полоскання порожнини рота за допомогою 0,5% розчину повідон-йоду сприяє зниженню назофарингеального та орофарингеального вірусного навантаження в пацієнтів із COVID‑19 (Sharma P. et al., 2022). Автори ще одного РКД отримали схожі результати та радять зрошувати порожнину рото- та носоглотки розчином повідон-йоду з метою запобігання розвитку COVID‑19 (Arefin M. et al., 2022).

Рис. 2. Локальна віруліцидна дія повідон-йоду проти SARS-CoV-2 (за Lim N. et al., 2022)

Примітка: ротоглотка вкрита багатошаровим пласким незроговілим епітелієм, який містить рецептори ангіотензинперетворювального ферменту-2 (ACE-2), котрі визнані основними точками проникнення SARS-CoV-2 до організму людини. Зрошення слизової ротоглотки повідон-йодом, з одного боку, унеможливлює контакт вірусу з ACE-2 та запобігає проникненню і поширенню вірусу в організмі, з іншого – чинить локальну віруліцидну дію проти SARS-CoV-2, сприяючи його руйнуванню.
 

У нещодавно опублікованому огляді наводяться дані різноманітних досліджень, які довели віруліцидну дію 0,5, 1,0 і 1,5% розчинів та 0,45% спрею для горла повідон-йоду проти SARS-CoV‑2, причому в деяких дослідженнях ефективність противірусної дії цього антисептика оцінена як ≥99,99% (Castro-Ruiz C. et al., 2020). Промивання порожнини рота та застосування ­назального спрею повідон-йоду сприяє зниженню вірусного навантаження SARS-CoV‑2 в слині в середньому на 86%, тоді як на тлі застосування хлоргексидину цей показник становить лише 72% (Idrees M. et al., 2022). Згідно з даними різних РКД, найвищу віруліцидну активність проти ­SARS-CoV‑2 у слині мають 0,5-1% розчини повідон-йоду за умов промивання порожнини рота протягом 30-60 с (Garcia-Sanchez A. et al., 2022; Matsuyama A. et al., 2022). Нині обробка порожнини рота розчинами повідон-йоду вважається доцільною з метою зниження ризику перехресного зараження в медичних закладах, де надається допомога хворим із підозрою на COVID‑19 або підтвердженим COVID‑19 (Garcia-Sanchez A. et al., 2022).

У сучасних міжнародних рекомендаціях наполягають на припиненні використання неефективних антисептиків, акцентуючи доцільність застосування засобів із широким спектром бактерицидної, фунгіцидної та спороцидної дії (Kramer A. et al., 2018). Повідон-йод ­(Бетадин^®) являє собою антисептик широкого спектра дії, рекомендований для обробки різноманітних видів ран, проведення періопераційної деколонізації та профілактики інфікування SARS-CoV‑2.

Список літератури знаходиться в редакції. 

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 4-5 (540-541), 2023 р.