Судинна система голови та серця: чи є відмінності? Профілактика серцево-судинних катастроф

2-4 липня під час науково-практичної конференції НЕПіКа (неврологія, ендокринологія, психіатрія, кардіологія) науковий керівник відділення вторинних і легеневих гіпертензій ДУ «Національний науковий центр «Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини ім. М.Д. Стражеска Національної академії медичних наук України» (м. Київ), доктор медичних наук, професор Юрій Миколайович Сіренко представив доповідь, у якій розглянув підходи до первинної та вторинної профілактики серцево-судинних катастроф з огляду на особливості анатомічної будови судинної системи голови та серця, а також кровопостачання й метаболізму міокарда і мозку в нормі та при патології. Пропонуємо нашим читачам ознайомитися
з ключовими положеннями виступу професора Ю.М. Сіренка.

Кровопостачання міокарда

В серці розташовані судини, які відходять від кореня аорти: одна – ​цільова, основна – ​ліва коронарна артерія, що розподіляється на дві великі – ​передню низхідну й огинаючу, а також праву коронарну артерію. Під час скорочення серце стискає судини, розташовані епікардіально, а також судини, які відходять від епікардіальних судин усередину міокарда. Саме тому кровопостачання міокарда відбувається лише під час діастоли. Це дуже специфічна ситуація, адже кров потрапляє до серця через два входи: один – ​через артерії, які йдуть від епікарда всередину міокарда, другий – ​з крові, що циркулює усередині серця. Під час систоли кров потрапляє до коронарних артерій, але не до артерій, які ведуть усередину міокарда. За зниження діастолічного артеріального тиску можуть існувати додаткові умови для розвитку ішемії міокарда. В цьому випадку йдеться про J‑подібну криву для зниження тиску відносно коронарних подій, коли діастолічний артеріальний тиск <70 мм рт. ст. може асоціюватися з підвищенням ризику коронарних подій.

Кровопостачання головного мозку

Кровопостачання головного мозку відбувається як у систолу, так і в діастолу; це залежить від чотирьох артерій – ​двох внутрішніх сонних та двох вертебральних. У мозку, на відміну від міокарда, є дуже вразливі пенетрувальні артерії (тонкі та довгі). Наприклад, класичною патологією при артеріальній гіпертензії є розвиток гіалінозу цих артерій. У разі порушення кровопостачання цими артеріями виникають дрібні лакунарні інсульти – ​це особливості кровопостачання мозку, які асоціюються з гіпертонічною хворобою і є візитівкою гіпертонічної хвороби, гіпертонічного ураження головного мозку.

Метаболізм міокарда в нормі та при патології

Здорове серце «споживає» жирні кислоти, кетонові тіла, глюкозу, лактат, амінокислоти. За серцевої недостатності баланс споживання змінюється.

Основне «паливо», на якому працює головний мозок людини, – ​глюкоза. Наприклад, при передозуванні інсуліном гіпоглікемія може зумовлювати коматозний стан через порушення метаболізму мозку.

Для серця і мозку обговорювали різні ідеї т. зв. метаболічної терапії. Слід зауважити, що на сьогодні немає клінічних доказів ефективності (як для серця, так і для мозку) метаболічної протиішемічної терапії, яка втручається в процеси покращення метаболізму жирних кислот, глюкози тощо.

Гіпертрофія лівого шлуночка та зміни кровопостачання міокарда

При гіпертрофії лівого шлуночка кровопостачання міокарда змінюється. Кількість судин залишається однаковою, але кількість м’язів збільшується. Гіпертрофія сприяє розвитку ішемії, фіброзу, а згодом може розвиватися серцева недостатність.

Ішемічна хвороба серця

Ішемія (як серця, так і мозку) завжди є регіональною залежно від басейну, в якому відбувається порушення кровообігу. Якщо зупиниться серце, то зупиниться життя, тому серце перебудовується – ​відбувається його ремоделювання. Ішемія врешті-решт зумовлює те, що гіпертрофія еволюціонує, місце інфаркту витончується; частину скоротливої здатності, отже, й гіпертрофії беруть на себе тканини міокарда, які залишилися живими після інфаркту. Ремоделювання серця може відбуватися по-різному.

За ішемії мозку так само можуть «випадати» функції, але пластичність мозку дозволяє його частині взяти на себе деякі функції та частково відновлювати втрачені.

Коли йдеться про серцево-судинні катастрофи, згадують т. зв. серцево-судинний континуум. Континуум у математиці – ​безперервна функція, яка не має початку та кінця. Однак життя має свій початок і кінець, протягом якого в людини спостерігається серцево-судинний континуум. ­Дитина вже народжується із факторами ­ризику, які передаються їй від батьків, потім вона потрапляє у середовище з іншими факторами ризику, що можуть зумовлювати розвиток певної патології, наприклад підвищення артеріального тиску, цукровий діабет, які спричиняють порушення функції ендотелію судин, виникнення атеросклеротичних смужок, згодом – ​появу атеросклеротичних бляшок, розвиток атеротромбозу, наслідками котрого є ішемія міокарда чи мозку, інсульт, інфаркт, порушення функції.

Набуті фактори ризику серцево-судинних захворювань: підвищений артеріальний тиск, надмірне споживання глюкози, калорій, солі, куріння, вживання алкоголю, нераціональне харчування, малорухливий спосіб життя, ожиріння та вік. Це – ​фактори серцево-судинного та мозкового ризику; вони однакові, адже реалізуються завдяки основному компоненту – ​судинам (через атеросклероз і атеротромбоз).

Концепція здоров’я серцево-судинної системи

Згідно з рекомендаціями Американської асоціації серця (AHA, 2022), основні правила здорового способу життя передбачають достатній сон і харчування, заняття спортом, нормальні показники вмісту глюкози в крові, маси тіла, рівня ліпідів, артеріального тиску, відмову від куріння. Це 8 основних факторів здорового способу життя, рекомендованих для первинної серцево-судинної профілактики, – ​немедикаментозна основа. Для вторинної профілактики пацієнтам перед тим, як призначити лікування, теж рекомендують змінити спосіб життя.

Щодо фармакотерапії – ​незважаючи на особливості кровообігу мозку та серця, вплив на судинну стінку, від якої залежить виникнення серцево-судинної катастрофи, на сьогодні абсолютно універсальний: це контроль артеріального тиску за допомогою антигіпертензивних препаратів, насамперед таких, які мають судинні протекторні властивості, застосування статинів та антитромботичних засобів.

Підготувала Віталіна Хмельницька

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 16 (552), 2023 р