Рекордна кількість країн надають дані, які свідчать про тривожні показники резистентності до протимікробних препаратів
Наразі моніторинг стійкості до антибіотиків і передачу відповідних даних здійснює рекордна кількість країн, а це є важливим кроком уперед у глобальній боротьбі з лікарською стійкістю. Однак надані ними дані свідчать про загрозливе зростання кількості бактеріальних інфекцій, які стають все стійкішими до наявних ліків для їх лікування.
З часу оприлюднення звіту, представленого Глобальною системою епіднагляду за стійкістю до протимікробних препаратів (GLASS) у 2018 році, кількість учасників системи значно зросла. Всього лише за 3 роки існування системою здійснюються збір та обробка даних за більше ніж 64 000 ділянок епіднагляду, що охоплюють понад 2 млн пацієнтів із 66 країн світу, тоді як у 2018 році до системи входило 729 ділянок епіднагляду в 22 країнах.
Усе більше країн також передають дані за нещодавно затвердженим показником УПП у рамках моніторингу досягнення Цілей в галузі сталого розвитку. Високі показники стійкості до протимікробних препаратів, що часто використовуються для лікування поширених інфекцій, як-от інфекції сечовивідних шляхів або деякі форми діареї, вказують на те, що у світі стає все менше ефективних способів боротьби із цими захворюваннями. Наприклад, показник стійкості до ципрофлоксацину (протимікробного препарату), який часто використовується для лікування інфекцій сечовивідних шляхів, у 33 країнах, котрі представили дані, варіює від 8,4 до 92,9%.
ВООЗ стурбована тим, що ця тенденція посилюватиметься в результаті неналежного застосування антибіотиків під час пандемії COVID‑19. Наявні дані свідчать про те, що лише невелика частина пацієнтів з COVID‑19 потребує антибіотиків для лікування наступних бактеріальних інфекцій. ВООЗ опублікувала настанови, в яких для профілактики COVID‑19, лікування пацієнтів із підозрою на COVID‑19 і підтвердженою легкою або помірної тяжкості формою цієї хвороби не рекомендується застосовувати антибіотики, якщо для цього немає клінічних показань.
ВООЗ стурбована скороченням інвестицій (у т. ч. у приватному секторі) та нестачею інноваційних розробок у сфері нових протимікробних препаратів – це фактори, що підривають зусилля по боротьбі з лікарсько-стійкими інфекціями. На підтримку цих зусиль ВООЗ опублікувала два документи за цільовими параметрами препаратів як керівництво з розробки нових методів лікування поширених стійких бактеріальних інфекцій і створення економічної моделі, що дає змогу розрахувати витрати, ризики та можливу віддачу від інвестицій в розробку антибактеріальних препаратів.
Офіційна адреса ВООЗ: www.who.int
Підготувала Ольга Татаренко
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Терапія та сімейна медицина
Дослідження, проведене в Гетеборзькому університеті у Швеції, показало, що у 7 із 10 пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК) симптоми значно зменшилися після корекції дієти, порівнюючи з тими, які застосовували ліки. Робота опублікована в журналі The Lancet Gastroenterology & Hepatology. У дослідженні порівнювали три методи лікування: два дієтичні та один, що ґрунтується на застосуванні ліків. Учасниками були дорослі пацієнти з важкими або помірними симптомами СПК....