Жовчнокам'яна хвороба в Україні: дискусійні та невирішені питання
Продовження. Початок у № 4/2010
У навчальних посібниках з діагностики захворювань біліарного тракту як фізіологічне дослідження зазвичай рекомендують динамічну гепатобілісцинтиграфію (ДГБСГ), яка забезпечує візуалізацію печінки та жовчовивідних шляхів та оцінку їх структурно-функціонального стану за допомогою сканування після внутрішньовенного введення імінодіацетилової кислоти, міченої ізотопом технецію. Метод показаний у разі підозри на порушення відтоку жовчі, проте неефективний для виявлення конкрементів і стенозів жовчовивідних шляхів. Необхідно зазначити, що внаслідок низки складних моментів у роботі ДГБСГ із застосуванням технецію рідко використовують у практичній медицині.
Слід звернути увагу, що такий класичний метод діагностики біліарної патології, як фракційне дуоденальне зондування, сьогодні також рідко застосовується. Метод дозволяє оцінити процес жовчовиділення та відображає секрецію жовчі після введення подразника, зміни тиску в біліарному тракті та послідовне відкриття сфінктерів жовчовивідної системи. Порівняно з УЗД цей метод дає можливість отримання жовчі для подальшого аналізу. Разом із цим фракційне дуоденальне зондування складно проводити в амбулаторних умовах через тривалість процедури (до 2 год), психологічне та фізичне навантаження пацієнта з огляду на її інвазивність, а також через деякі труднощі у виконанні (в низці випадків, зокрема в разі дуоденоспазму, результати дослідження не можуть бути отримані). Крім того, у більшості поліклінік відсутні спеціалізовані кабінети для проведення зондових досліджень.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...
Фебуксостат – інгібітор ксантиноксидази, спочатку заявлений як препарат для лікування гіперурикемії в пацієнтів із подагрою, сьогодні трансформується в багатогранний терапевтичний засіб із широким спектром дії [1]. У цьому комплексному огляді розглянуто різноманітний спектр впливу фебуксостату на різні фізіологічні системи, механізми його дії, а також ефективність у лікуванні подагри, серцево-судинних ускладнень, вплив на нирки і печінку, скелетно-м’язову систему, профіль побічних ефектів і нові перспективи для майбутніх досліджень....
Наприкінці лютого 2024 року в Києві відбулося чергове засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога». Захід був розрахований на фахівців, які займаються діагностикою та лікуванням хворих з ендокринною патологією. Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасною актуальною інформацією та новими напрямами в ендокринології та медицині загалом. У рамках заходу керівник відділу клінічної діабетології НДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (м. Київ), доктор медичних наук Любов Костянтинівна Соколова, завідувачка відділу гіпертонічної хвороби ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України, доктор медичних наук Лариса Анатоліївна Міщенко, професор кафедри внутрішньої медицини № 1 Національного медичноно університету ім. О.О. Богомольця, доктор медичних наук Володимир Володимирович Чернявський та лікар-ендокринолог, дієтолог, асистент кафедри ендокринології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (м. Київ) Анастасія Максимівна Соколова розглянули питання нутрицевтичної підтримки в ендокринології та в разі супутніх патологій. ...
У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...