XI з’їзд онкологів України: боротьба з раком має стати одним з головних пріоритетів держави

27.03.2015

29 травня – 2 червня 2006 року у м. Судак відбувся черговий, XI з’їзд онкологів України, що був організований за підтримки МОЗ України, АМН України, Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України. У роботі з’їзду взяли участь провідні вітчизняні й іноземні вчені та практичні лікарі різних галузей медицини.

Окрім клінічних та суто наукових тем, що піднімалися на з’їзді, велику увагу учасників форуму та представників преси привернули доповіді та дискусії, присвячені складним організаційним питанням. Вирішення найбільш суттєвих проблем, що стосуються фінансування галузі, організації ефективної лікувально-профілактичної роботи, утримання та забезпечення всім необхідним відповідних закладів, розробки національних проектів та програм тощо – ці та інші аспекти практичної онкології мають неабияке значення для долі мільйонів хворих людей. 
На цьому, зокрема, наголосив і поважний гість з’їзду – директор Національного інституту раку (Париж, Франція) Моріс Сустель, який зазначив, що проблема раку – одна із глобальних проблем здоров’я людства, тому цю патологію необхідно розглядати на всіх рівнях – від медичних до політичних. Він продемонстрував деякі результати програми боротьби з раком, що була розроблена у Франції в 2002-2004 рр. та передбачала боротьбу з тютюнопалінням, заходи по ранньому виявленню онкопатології, покращання освіти лікарів та їх обізнаності щодо онкологічних захворювань, розробку та упровадження стандартів лікування тощо. Окрім медиків та організаторів охорони здоров’я, до проблеми боротьби з раком залучено широку громадськість: студентів, викладачів університетів, представників церкви, інші верстви населення. Ці заходи виявилися надзвичайно корисними і допомогли більш ефективно протистояти онкологічним захворюванням у Франції, тому французькі лікарі прагнуть поділитися напрацьованим досвідом з українськими медиками. 
Виступ головного онколога МОЗ України Ігоря Щепотіна був присвячений досягненням та перспективам у боротьбі з онкопатологією в нашій країні, яку Президент України визначив одним із пріоритетів державної політики в галузі охорони здоров’я. Боротьба з раком, зауважив Ігор Щепотін, – це проблема не лише обладнання і медикаментів, а й організаційна. Тому влада приділяє велику увагу онкологічним потребам та проблемам. Так, з державного бюджету України на 2006 р. на реалізацію заходів Державної програми «Онкологія» МОЗ виділило 137,0 млн. грн., з яких 112,0 млн. планується витратити на придбання лікарських засобів для лікування онкологічних хворих та 25,0 млн. – на закупівлю медичного обладнання для оснащення закладів онкологічної служби. Для реальної оцінки потреб онкологічної служби у лікарських засобах МОЗ України створило експертну групу з централізованої закупівлі медикаментів для лікування онкологічних хворих. Планується створення Національного інституту раку, який, можливо, дасть змогу скоординувати роботу з метою протидії онкозахворюванням, сконцентрувати всі найважливіші ресурси задля розв’язання онкологічних проблем. 
Загальнодержавна програма «Боротьба з онкологічними захворюваннями на 2007-2016 рр.» спрямована на реалізацію державної політики ефективного розвитку системи спеціалізованої онкологічної допомоги населенню і запровадження європейських стандартів забезпечення права громадян на медичну допомогу. Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 2940 млн. грн., із них за рахунок коштів Державного бюджету – 2000 млн.
Учасники з’їзду прийняли відповідне рішення щодо нової Концепції боротьби з онкологічними захворюваннями та з великою увагою вислухали доповіді з актуальних проблем клінічної онкології. Найбільш цікаві доповіді та дискусії з’їзду будуть опубліковані на сторінках «Медичної газети «Здоров’я України».

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...