Офіційно

27.03.2015

Уряд відмінив результати всіх тендерів по закупівлі лікарських препаратів у 2005 році за рахунок Державного та місцевих бюджетів. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко, коментуючи результати розгляду урядом програми «Ліки України». «Ми зараз прийняли рішення, звичайно, відміняємо всі ці тендери і починаємо проводити нові тендери, які зможуть дати населенню дешеві та якісні ліки», – зазначила глава уряду.
Прем’єр-міністр України повідомила, що аналіз цих тендерів виявив великі порушення. «Закуплені не ті препарати, які потрібні державі. Це менш ефективні препарати, закуплені по дуже високій вартості, на 20-40 відсотків дорожче», – підкреслила глава уряду, зауваживши, що саме державні закупівлі є чинним регулятором цінової політики на українському ринку лікарських препаратів. За даними Міністерства охорони здоров’я України, щорічно на українському ринку продаються ліки сумарною вартістю у 2,5 мільярда гривень. При цьому 50 відсотків ліків закуповується за бюджетні кошти. Приблизно в рівних долях – по 700 мільйонів гривень – на ці цілі виділяється фінансування з Державного бюджету України та місцевих бюджетів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2001 р. №1499 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» на загальнодержавному рівні обмежено верхню межу граничного рівня торговельних надбавок: 35% оптової ціни виробника (митної вартості) при реалізації населенню через аптечну мережу та у межах 10% – у разі придбання таких ліків державними та комунальними закладами охорони здоров’я за бюджетні кошти. Перелік вітчизняних та імпортних лікарських засобів і виробів медичного призначення, ціни на які підлягають державному регулюванню, на сьогодні є одним із складових елементів системи діючих переліків лікарських засобів, який повинен забезпечувати ефективне стримування рівня цін на медикаменти в державі.
До переліку включено 149 міжнародних непатентованих назв (МНН) препаратів за різними клініко-фармакологічними групами, що становить близько 21% від МНН, внесених до Національного переліку основних (життєво необхідних) лікарських засобів. 
Аналіз свідчить, що рівень цін по регіонах України та його динаміка залежать від багатьох чинників, зокрема від економічної зони, показників здоров’я населення, його чисельності, форми власності та розмірів мережі аптечних закладів. 
Уряд розпочав розробку національної програми «Ліки України», яка дасть змогу кожному громадянину купувати в роздрібній торгівлі лікарські препарати потрібної якості за нижчими цінами. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. «Ми зробимо все, щоб до кінця року ліки на українському ринку стали дешевшими на 15-20 відсотків,» – підкреслила глава уряду. Особливу увагу Юлія Тимошенко приділила державним закупівлям лікарських препаратів, підкресливши, що саме вони врегульовують цінову політику на ринках. За її словами, близько 50 відсотків із 2,5 мільярда гривень, що витрачаються щорічно на закупівлю лікарських препаратів, виділяються з державного та місцевих бюджетів. Прем’єр-міністр повідомила, що нині уряд планує навести лад у системі тендерних закупівель лікарських препаратів на державне замовлення. Юлія Тимошенко також акцентувала увагу на відсутності в Україні лабораторії біоеквівалентності лікарських засобів. «Ми будемо терміново знаходити гроші і можливості для створення таких лабораторій», – підкреслила прем’єр-міністр. Юлія Тимошенко вважає, що відповідна програма дасть змогу розірвати порочне коло монопольних домовленостей на ринках лікарських препаратів. «Існує ціла система, як примусити людей купувати дорогі та неефективні ліки. Ми плануємо зламати цю систему», – наголосила вона.
Також уряд розглядає можливість створення мережі аптек на базі державного підприємства «Ліки України». «Ми передбачаємо можливість створення такої мережі, в якій ми на рівні держави розпочнемо інтервенцію лікарських препаратів справжньої якості за справжньою ціною», – зазначила Юлія Тимошенко. На її думку, створення такої мережі дасть змогу вплинути на цінову політику на всьому ринку лікарських препаратів. «Тут ліки будуть чесно закуповуватися і чесно продаватися, що дасть змогу вплинути на роботу всього ринку в цілому», – зазначила глава уряду.

***

Народні депутати прийняли Закон України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я». Новий закон пропонує доповнити чинне законодавство новим пунктом, згідно з яким деякі категорії медичних робітників, які безперервно працювали на своїх посадах у медичних закладах та на територіальних дільницях понад 3 роки, мають право на додаткову оплачувану щорічну відпустку тривалістю 3 календарні дні.
До таких категорій медичних працівників віднесено дільничних лікарів-терапевтів, лікарів-педіатрів та дільничних медсестер територіальних дільниць міських поліклінік, лікарів загальної практики, тобто сімейних лікарів, завідувачів терапевтичних та педіатричних відділеннь поліклінік, лікарів та середній медичний персонал виїзних станцій та відділень швидкої та невідкладної медичної допомоги, станцій санітарної авіації і відділень планової та екстреної консультативної допомоги.
Як відзначалося під час обговорення цього законодавчого акту, реалізація його положень сприятиме посиленню соціального захисту найнезахищеніших медичних працівників.

***

П’ять основних напрямів діяльності МОЗ України оприлюднив його керівник Микола Поліщук. За словами міністра, це санітарно-епідеміологічне благополуччя, боротьба з туберкульозом та ВІЛ/СНІДом, доступність ліків, первинна невідкладна медична допомога та розширення медичної допомоги сільському населенню. Микола Поліщук також планує на два роки заборонити інтернатуру за «вузькими медичними спеціальностями, в яких зараз немає потреби», наприклад нейрохірургія, урологія, офтальмологія, акушерство і гінекологія тощо. Відповідний наказ МОЗ уже готується, зазначив він, його дія розпочнеться з вересня поточного року. Але, зазначив міністр, нині є нагальна потреба в підготовці лікарів загальної практики, патологоанатомів, рентгенологів та сімейних лікарів. Тому підготовка в інтернатурі у першу чергу буде спрямована саме на цих украй потрібних медичних напрямах.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...

02.05.2024 Ендокринологія До 80-річчя академіка НАМН України Миколи Дмитровича Тронька

Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – ​Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....