Урядовий вісник: про проблеми та шляхи їх вирішення

07.10.2016

7 вересня відбулося перше засідання Комітету Верховної Ради (ВР) з питань охорони здоров’я (далі – ​Комітету) після парламентських канікул. У ньому взяли участь в. о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, заступник міністра охорони здоров’я Роман Романович Ілик (відповідає за питання фармацевтичної діяльності, ліцензування, контролю якості надання медичної допомоги, взаємодії з профільним Комітетом) та новопризначені заступники – ​Павло Ковтонюк (контролює напрям реформ, проект Світового банку та фінансовий сегмент) й Олександр Лінчевський (сфера впливу – ​медичний департамент, управління екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, відділ освіти та науки).

Уже традиційно першим питанням експерти розглянули звіт представників МОЗ щодо стану поставок у регіони лікарських засобів, імунобіологічних препаратів і медичних виробів, закуплених через спеціалізовані міжнародні організації за кошти Державного бюджету України у 2015 р. На 7.09.2016 р. ПРООН було поставлено 93% закуплених препаратів, ЮНІСЕФ – ​64%, Crown Agents – ​61%. За словами заступника голови Комітету Ірини Володимирівни Сисоєнко, ситуацію щодо забезпеченості населення України вакцинами можна оцінити як критичну.

За інформацією МОЗ, станом на 1 серпня рівні охоплення дітей першого року життя щепленнями проти ключових інфекцій є такими:

• туберкульоз – ​13,1%;

• поліомієліт – ​39,8%;

• кашлюк, дифтерія, правець – ​2,3%;

• гемофільна інфекція – ​7,3%;

• кір, паротит, краснуха – ​37,8%;

• гепатит В – ​28,8%. 

Згідно з даними представників МОЗ, на 26.08.2016 р. між регіонами розподілено декілька вакцин, зокрема для профілактики дифтерії, правця, кашлюку (ацелюлярний компонент), поліомієліту та захворювань, спричинених Haemophilus influenzaе типу b (Пентаксим; 417 700 доз); гепатиту В (350 000 доз); захворювань, спричинених Haemophilus influenzaе типу b (519 950 доз); кору, паротиту та краснухи (277 000 доз); дифтерії та правця в дорослих (АДП-м; 1 599 000 доз). До регіонів уже надійшло 91 390 доз вакцини для профілактики сказу, закупленої ЮНІСЕФ. 26 серпня здійснено поставки в Україну 2,5 млн доз вакцини проти ­туберкульозу, що, як очікується, поповнять арсенал лікарів у всіх областях протягом 7-10 днів.

На думку члена Комітету Олексія Миколайовича Кириченка, можливий варіант вирішення проблеми хронічного дефіциту вакцин – ​затвердження 5-річної програми вакцинації в Україні. Це дозволить попередньо визначити обсяг закупівель конкретних вакцин, сформувати відповідні пропозиції до виробників/дистрибуторів, укладати довготривалі контракти та замовляти препарати у виробника.

Лише нещодавно МОЗ розпочав процедуру закупівель на 2016 р. (Наказом МОЗ України від 02.06.2016 № 504 затверджено номенклатуру лікарських засобів, що закуповуватимуться на виконання державних цільових програм та комплексних заходів програмного характеру за державні кошти у 2016 р.) Очікується, що процес буде завершено у жовтні поточного року. Члени Комітету наголосили на необхідності якомога більш оперативного аналізу потреб регіонів у ліках й ініціації діяльності щодо закупівель-​2017.

Відповідаючи на питання депутатів щодо доцільності продовження закупівель за допомогою міжнародних організацій, Уляна Супрун зазначила: «Законодавство вимагає від нас цієї співпраці. Ми проаналізували проблеми, які виникли під час закупі­вель-​2015, і працюємо над їх усуненням разом з міжнародними організаціями. Сподіваюся, що вже наступного року система функціонуватиме набагато краще. Наразі задля покращення ситуації працюють 15 осіб, більшість із яких – ​юристи та фінансисти».

«На жаль, щороку охорона здоров’я залишається недофінансованою. Ми повинні якомога раніше почати формувати потреби за кожною програмою, це дозволить вплинути на збільшення державного бюджету наступного року», – ​наголосила І. В. Сисоєнко.

У ході аналізу ефективності виконання МОЗ України у 2016 р. бюджетної програми «Лікування громадян України за кордоном» особливу увагу присутні сфокусували на необхідності виділення МОЗ у поточному році додаткових коштів у сумі 183,8 млн грн.

За результатами засідання затверджено план роботи Комітету на період п’ятої сесії ВР України VIII скликання та схвалено ініціативу щодо проведення круглого столу «Опікова травма в Україні: лікування та профілактика. Вивчення міжнародного досвіду» (захід відбудеться 15 вересня у Львові).

Одним рядком

• 12 жовтня відбудуться парламентські слухання «Права дитини в Україні». 5 вересня законопроекти № 1332 та № 1164, що передбачають збільшення заробітної плати медичним працівникам, було внесено до порядку денного ВР України. Про це у Facebook повідомила І. В. Сисоєнко. Раніше народний депутат неодноразово зверталася до уряду і голови парламенту з проханням розглянути законопроекти та врахувати необхідність внесення додаткових коштів при формуванні бюджету-​2017.

Згідно із законопроектом № 1332 «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» медичні працівники зможуть отримувати:

• надбавки за вислугу років залежно від стажу роботи в державних і комунальних закладах охорони здоров’я;

• щорічну грошову винагороду за сумлінну працю, зразкове виконання службових обов’язків;

• матеріальну допомогу на оздоровлення під час щорічної відпустки;

• доплати до посадового окладу за роботу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, розташованих у сільській місцевості та селищах міського типу.

Схвалення законопроекту № 1164 «Про внесення змін до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» дозволить виплачувати підвищені посадові оклади, надбавки за особливий характер праці і вислугу років, інші доплати, премії і винагороди водіям бригад екстреної медичної допомоги та ін.

• Київська обласна рада схвалила програму «Вдосконалення екстреної медичної допомоги в Київській області на 2016-2018 рр.», серед ключових завдань якої – ​покращення доступності екстреної медичної допомоги (ЕМД) для населення; забезпечення дотримання нормативу прибуття бригад до пацієнтів у межах 10 хв у містах та 20 хв у сільській місцевості; створення єдиної оперативно-диспетчерської служби та її укомплектування; покращення транспортної доступності, обсягів і якості надання ЕМД населенню області; обладнання автомобілів служби ЕМД GPS-навігаторами і датчиками контролю витрат пального; реорганізація приймальних відділень центральних районних та багатопрофільних міських лікарень у сучасні відділення медичної допомоги.

Підготувала Ольга Радучич

Медична газета «Здоров’я України» № 17 (390), вересень 2016 p.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

03.05.2024 Терапія та сімейна медицина Вітчизняні поліпіл-препарати: ефективне, зручне та доступне лікування для українських пацієнтів

Поліпіл (polypill) – ​фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...