Нітрендипін у лікуванні гіпертензії: препарат першої лінії для ефективного контролю артеріального тиску та покращення прогнозу

17.10.2021

Стаття у форматі PDF

Основною метою лікування артеріальної гіпертензії (АГ) є максимальне зниження рівня кардіоваскулярної захворюваності та смертності. Цього досягають шляхом впливу на фактори ризику, які можливо модифікувати: куріння, діабет, підвищений рівень холестерину, лікування супутніх захворювань з обов’язковою корекцією підвищеного артеріального тиску (АТ). До основних антигіпертензивних препаратів (АГП) належать блокатори кальцієвих каналів (БКК), передусім препарати другого покоління – дигідропіридинові похідні тривалої дії, як-от нітрендипін.

Переваги БКК як класу АГП

Основний механізм дії БКК полягає в гальмуванні процесу проникнення іонів кальцію з екстрацелюлярного простору в м’язові клітини серця і судин через повільні кальцієві канали L-типу. Знижуючи концентрацію іонів Ca2+ в кардіоміоцитах і клітинах гладкої мускулатури судин, вони розширюють коронарні артерії, периферичні артерії й артеріоли.

Фармакологічні властивості БКК надають низку переваг порівняно із засобами інших класів: БКК є метаболічно нейтральними, не підвищують тонус бронхів (на відміну від неселективних β-блокаторів); не знижують фізичної та розумової активності, не зумовлюють сексуальної дисфункції (як більшість β-блокаторів і діуретиків) і депресії (як α-агоністи). БКК не впливають на електролітний баланс, включно з рівнем калію в плазмі крові (як діуретики й інгібітори ангіотензинперетворювального фермента – ІАПФ).

Доказова база нітрендипіну при АГ

У коротко- і довгострокових дослідженнях за участю пацієнтів з АГ різного ступеня було продемонстровано високу антигіпертензивну ­ефективність нітрендипіну в монотерапії та в комбінації з іншими АГП. Тривале застосування нітрендипіну не супроводжується стимуляцією симпатичної або ренін-ангіотензинової системи (РАС), накопиченням натрію та води. Водночас нітрендипін зазвичай добре переноситься, основні побічні ефекти є легкими і минають за умови продовження лікування.

Найвідомішим дослідженням нітрендипіну є Syst-Eur (Systolic Hypertension in Europe) – багатоцентрове рандомізоване подвійне сліпе плацебо-контрольоване клінічне дослідження, проведене за участю 4695 пацієнтів віком понад 60 років з ізольованою систолічною АГ. На першому етапі пацієнти отримували нітрендипін 10-40 мг/добу (з можливим додаванням ІАПФ чи діуретика) або плацебо. Дослідження припинили достроково, оскільки в групі нітрендипіну на тлі зниження АТ було виявлено достовірне зниження ризику розвитку інсульту на 42% і кардіоваскулярних подій на 31%. Надалі 4227 хворих (як з групи нітрендипіну, так і з групи плацебо) взяли участь у відкритому дослідженні Syst-Eur II, в рамках якого всім пацієнтам призначався нітрендипін. У результаті лікування зниження АТ до цільового рівня було досягнуто у 80% пацієнтів. У середньому тривалість участі пацієнтів у дослідженнях Syst-Eur і Syst-Eur II склала 6,3 року, на тлі застосування нітрендипіну було відзначено подальше зменшення ризику розвитку інсульту на 28%, кардіоваскулярних подій на 15%.

Нітрендипін і когнітивна функція

Артеріальна гіпертензія є важливим фактором зниження когнітивної функції і розвитку деменції. У низці систематичних оглядів і метааналізів, що вивчають взаємозв’язок когнітивних порушень й антигіпертензивної терапії (зокрема, БКК), саме нітрендипін розглядають як препарат вибору для профілактики когнітивних порушень і деменції в пацієнтів з АГ. Так, найзначніший антигіпертензивний ефект у профілактиці деменції показали результати вищезгаданого дослідження Syst-Eur, в якому застосування БКК нітрендипіну дозволило знизити частоту випадків деменції на 55%.

Одне з можливих пояснень позитивних і профілактичних ефектів нітрендипіну щодо деменції полягає в тому, що цей БКК проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, блокує неконтрольований приплив кальцію в нейрони і сприяє зниженню рівня β-амілоїду. Натомість інші дигідропіридинові БКК, зокрема амлодипін і ніфедипін, не чинять впливу на рівень β-амілоїду або можуть навіть його підвищувати.

Застосування нітрендипіну відповідно до сучасних настанов із ведення АГ

Блокатори кальцієвих каналів є одним із п’яти основних класів антигіпертензивних препаратів разом з ІАПФ, блокаторами рецепторів ангіотензину ІІ (БРА), діуретиками та бета-блокаторами.

У клініко-практичних настановах з ведення АГ Європейського товариства кардіології та Європейського товариства гіпертензії (ESC/ESH, 2018) зазначено, що БКК широко застосовуються у веденні АГ і мають подібну до інших основних класів АГП ефективність у зниженні АТ і кардіоваскулярних подій та покращенні виживаності; водночас БКК чинять більший ефект щодо профілактики інсульту. Більшість рандомізованих контрольованих досліджень, які продемонстрували клінічні переваги цього класу препаратів, проводилися з дигідропіридиновими БКК.

Відповідно до рекомендацій ESC/ESH (2018), нітрендипін може застосовуватися:

  • в монотерапії – пацієнти з АГ 1 стадії низького ризику із САТ <150 мм рт. ст., пацієнти дуже високого ризику з високим нормальним АТ, слабкі пацієнти похилого віку;
  • в подвійній комбінації з ІАПФ або БРА – як перший крок терапії у більшості пацієнтів з уперше діагностованою АГ, а також у ­пацієнтів із супутньою хронічною хворобою нирок;
  • в подвійній комбінації з діуретиком – як перший крок терапії в пацієнтів із супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС);
  • в потрійній комбінації з ІАПФ або БРА та діуретиком – другий крок терапії;
  • в складі комбінованого лікування резистентної гіпертензії.

Відповідно до глобальних практичних настанов з АГ Міжнародного товариства гіпертензії (ISH, 2020), нітрендипін як дигідропіридиновий БКК застосовують на всіх етапах лікування АГ:

  • в монотерапії – пацієнти з АГ 1 стадії низького ризику, пацієнти віком ≥80 років, слабкі хворі похилого віку;
  • в складі подвійної комбінації з ІАПФ або БРА – перший та другий кроки лікування у більшості пацієнтів (на другому кроці використовують повні дози препаратів);
  • в складі потрійної комбінації з ІАПФ або БРА та тіазидоподібним діуретиком (третій крок), а також при резистентній АГ.

Крім того, схеми антигіпертензивної терапії на основі нітрендипіну (як представника дигідропіридинових БКК) є рекомендованими у хворих на АГ із такими коморбідними станами, як транзиторна ішемічна атака або інсульт в анамнезі (препарат першої лінії), хронічна обструктивна хвороба легень, серцева недостатність, діабет, дисліпідемія, запальні ревматичні захворювання.

Як зазначено в нових (серпень 2021 року) настановах із фармакотерапії АГ у дорослих Всесвітньої організації охорони здоров’я, дигідропіридинові БКК тривалої дії (зокрема, нітрендипін) є одним з трьох класів препаратів першої лінії (іншими є ІАПФ/БРА та тіазидні/тіазидоподібні діуретики). Ці ж класи препаратів рекомендовані для комбінування в пацієнтів, які потребують інтенсивнішого лікування. Експерти ВООЗ наголошують, що, порівняно з діуретиками й ІАПФ/БРА, дигідропіридинові БКК тривалої дії можуть бути кращим вибором для старту антигіпертензивної терапії без попередніх лабораторно-інструментальних досліджень (електроліти, глюкоза, HbA1c, ліпідна панель, ЕКГ тощо). Це дозволяє зберегти кошти, швидше досягти контролю АТ і, відповідно, захисту від кардіоваскулярних подій.


Практичні висновки

  • Нітрендипін – дигідропіридиновий БКК другого покоління із селективною і тривалою дією.
  • Відповідно до сучасних міжнародних настанов із ведення АГ, нітрендипін є препаратом першої лінії при застосуванні в монотерапії та в комбінації з іншими АГП, передусім з блокаторами РАС (ІАПФ/БРА) та діуретиками, на всіх кроках лікування.
  • Крім зменшення ризику кардіоваскулярних подій, перевагами нітрендипіну є антиангінальний і нефропротекторний ефекти, а також здатність знижувати ризик розвитку когнітивних порушень і деменції.
  • Початок лікування нітрендипіном не потребує глибоких лабораторних й інструментальних обстежень, що дозволяє пацієнту зберегти кошти і швидше забезпечити захист від кардіоваскулярних ускладнень.

Довідка «ЗУ»

На українському фармацевтичному ринку єдиним монопрепаратом нітрендипіну є лікарський засіб Нітресан® (ПРО.МЕД.ЦС Прага а.с., Чехія). Нітресан® випускається в зручній економічній упаковці по 30 таблеток, 10 або 20 мг нітрендипіну в таблетці.
Для лікування АГ Нітресан® 10 мг призначають по 1-2 таблетки двічі на добу (вранці та ввечері), Нітресан® 20 мг – по 1 таблетці один (вранці) або два рази на добу. Максимальна добова доза становить 40 мг. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю води (в жодному разі не грейпфрутовим соком).

У хворих літнього віку та пацієнтів із порушенням функції печінки лікування рекомендовано розпочинати з дози 10 мг нітрендипіну на добу. У пацієнтів із порушеннями функції нирок легкого та середнього ступеня коригування дози не потрібне.


Список літератури знаходиться в редакції.

Підготувала Марина Шевченко

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 17 (510), 2021 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Кардіологія

01.12.2021 Кардіологія Амбулаторне моніторування електрокардіограми

Редакція медичної газети «Здоров’я України», тематичного номера «Кардіологія. Ревматологія. Кардіохірургія» продовжує знайомити наших читачів із ґрунтовним і детальним підручником «Функціональна діагностика» за редакцією д. мед. н., професора О.Й. Жарінова, д. мед. н., професора Ю.А. Іваніва та к. мед. н., доцента В.О. Куця. Пропонуємо до вашої уваги розділ «Амбулаторне моніторування електрокардіограми» ІІ частини «Функціональні проби. Амбулаторне моніторування ЕКГ і артеріального тиску». ...

30.11.2021 Кардіологія Особливості переведення підлітків із вродженою вадою серця у дорослу категорію пацієнтів

Вроджені вади серця (ВВС) є найпоширенішими вродженими аномаліями розвитку. Близько 90% дітей, що мають ВВС, у розвинених країнах досягають зрілого віку. Хоча виживаність при ВВС у країнах із низьким рівнем доходів залишається низькою, розширення доступу до дитячої кардіохірургії у країнах із середнім рівнем доходів привело до незначного зростання виживаності серед підлітків та дорослих із помірною та тяжкою ВВС. Таким хворим необхідне надання кваліфікованої медичної допомоги протягом усього життя. Під егідою відомих світових спільнот 2021 р. було розроблено глобальний консенсусний документ, в якому описані аспекти переходу підлітків із ВВС у дорослу категорію пацієнтів з урахуванням доступних можливостей у країнах із різним ступенем розвитку. ...

30.11.2021 Кардіологія Територія правильного ритму: безпека, доведена практикою

Однією із найпоширеніших стійких аритмій є фібриляція передсердь (ФП), що пов’язана з розвитком небезпечних ускладнень та погіршенням якості життя хворих. Відновлення та підтримка нормального синусового ритму – ​бажана мета для багатьох пацієнтів із ФП, однак ця стратегія обмежена відносно невеликою кількістю антиаритмічних препаратів (ААП), доступних для контролю ритму при ФП. Тож як обрати ефективний і безпечний шлях розв’язання цієї проблеми? Та що насамперед контролювати при ФП – ​частоту серцевих скорочень (ЧСС) чи ритм? Провідний науковий співробітник відділу реанімації та інтенсивної терапії, д. мед. н. Олег Ігорович Іркін та старша наукова співробітниця відділу аритмій серця (ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», м. Київ), к. мед. н. Олена Миколаївна Романова детально розглянули ці питання в межах ХІІ Національного конгресу кардіологів України, що відбувся цьогоріч у вересні. ...

30.11.2021 Кардіологія Порівняльна ефективність сартанів та інгібіторів АПФ у пацієнтів із перенесеним інфарктом міокарда

Для лікування пацієнтів з інфарктом міокарда (ІМ) зазвичай рекомендовані препарати, що пригнічують ренін-ангіотензин-альдостеронову систему, такі як інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (іАПФ) та блокатори рецепторів ангіотензину ІІ (БРА). Однак чи однаково ефективні ці ліки для широкого кола пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ССЗ), досі є предметом дискусій. Метою D. Ko et al. було порівняти клінічну ефективність іАПФ та БРА в осіб із перенесеним ІМ. Пропонуємо до вашої уваги огляд цього дослід­жен­ня, результати якого опубліковані у виданні Open Heart (2019; 6: e001010). ...