Левоцетиризин у високих дозах для лікування резистентної хронічної спонтанної кропив’янки: ефективність і безпека

05.08.2022

Стаття у форматі PDF

Хронічна спонтанна кропив’янка (ХСК) є досить поширеним захворюванням шкіри, що спостерігається переважно в жінок молодого та середнього віку. Препарати першого ряду для лікування ХСК – антигістамінні препарати (АГП) ІІ покоління, проте близько половини пацієнтів недостатньо реагують на них. Причини такого явища вивчені замало, як і сам патогенез цього захворювання.

Патогенез ХСК є складним та пов’язаний з такими факторами, як імунітет, генетичні особливості, автоантитіла. 

Оскільки патогенез ХСК є недостатньо вивченим, у клінічній практиці для її лікування найчастіше використовують АГП. Однак пацієнти з ХСК часто повідомляють про низьку ефективність такої терапії, незважаючи на використання різних антигістамінних засобів. У найновіших настановах з лікування ХСК рекомендовано використовувати стандартні дози неседативних АГП H1 II покоління. За недостатньої ефективності лікування стандартна доза препарату може бути збільшена в 4 рази [5, 6].

Дизайн дослідження

У цьому дослідженні науковці вивчали використання АГП II покоління левоцетиризин у добовій дозі 15 мг, яка втричі перевищує його стандартну дозу (5 мг/добу). Спостерігали ефективність і побічні ефекти лікування левоцетиризином у пацієнтів із ХСК. Усі пацієнти, відібрані до участі в дослідженні, були хворими амбулаторних клінік і відповідали таким критеріям включення:

  •  підтверджений діагноз ХСК;
  •  повторне застосування лоратадину чи інших АГП, а також додаткових препаратів, як-от рутин і вітамін С, з обмеженою ефективністю терапії;
  •  бал за шкалою UAS2a ≥10 (розраховується шляхом додавання показника активності кропив’янки (UAS) у 1-й день лікування до бала за день до початку лікування) [6, 7];
  •  відсутність лікування глюкокортикоїдами протягом попереднього місяця;
  •  відсутність інших основних захворювань або сімейного анамнезу генетичних захворювань.

Здорові добровольці контрольної групи були відповідні за статтю та віком з пацієнтами групи ХСК. Усі учасники перед залученням до дослідження надавали інформовану згоду.

Лікування та забір зразків

У пацієнтів із ХСК, які отримували лікування, а також у добровольців контрольної групи проводили забір зразків периферичної крові (2 мл) протягом 7 днів. 

Клінічні критерії ефективності лікування

Ефект лікування визначали за допомогою динаміки показників UAS і симптомів захворювання (пухирі, еритема, свербіж). Індекс ефективності (%) розраховували так: загальний бал до лікування – загальний бал після лікування / загальний бал до лікування × 100%. Індекс ефективності >90% класифікували як одужання; від 60 до 90% означало високу ефективність лікування; від 20 до 60% – середню ефективність лікування; ≤20% – низьку ефективність лікування.

Вплив високих доз левоцетиризину на ефективність лікування ХСК

У цьому дослідженні пероральний левоцетиризин у дозі 15 мг/добу застосовували в пацієнтів із ХСК віком від 20 до 59 років (середній вік складав 37,8 року) протягом 7 днів. Клінічна історія захворювання коливалася від 2 міс до 10 років. Після проходження курсу терапії ≈47% пацієнтів були розцінені як такі, що одужали (індекс ефективності лікування складав >90%). Більш ніж у половини з них спостерігалося повне зникнення клінічних симптомів (відсутність реакції утворення хрипів та еритеми чи свербежу; індекс ефективності лікування становив 100%), у решти – лише випадкові помірні симптоми свербежу за відсутності суттєвої реакції у вигляді хрипів та еритеми.

Висока ефективність лікування була досягнута в >50% учасників ­дослідження (індекс ефективності – ­72,73-83,33%), включаючи також і випадки рефрактерної кропив’янки, які раніше демонстрували незадовільні результати, незважаючи на попередню тривалу терапію із застосуванням стандартних і високих доз лоратадину й інших антигістамінних засобів.

Обговорення

З огляду на те що патогенез ХСК є недостатньо вивченим, поточне лікування цього захворювання залишається неоптимальним. В оновлених європейських настановах щодо лікування кропив’янки рекомендовано використовувати стандартні дози неседативних АГП H1 II покоління, які можуть бути збільшені вчетверо за недостатньої ефективності терапії [5, 6, 8]. У зазначеному дослідженні пацієнти з ХСК, резистентною до попереднього лікування, почали отримувати збільшену втричі стандартну дозу левоцетиризину (15 мг/добу). Через 7 днів лікування >40% пацієнтів одужали (індекс ефективності складав >90%), >50% хворих досягли високої ефективності лікування (індекс ефективності становив від 60 до 90%).

Пацієнти не повідомляли про значущі побічні реакції, що свідчить про безпеку й ефективність левоцетиризину для лікування резистентної ХСК.

Висока ефективність лікування левоцетиризином була продемонстрована в більш ранньому дослідженні Kameyoshi та співавт., у якому цей препарат використовували в дозі 20 мг/добу в пацієнтів із резистентною ХСК. Дослідники зробили висновок, що порівняно зі стандартним дозуванням збільшення дози АГП дозволило стабілізувати мастоцити та зменшити запальні прояви, при цьому не посилюючи сонливість [10]. Отримані результати підтверджують ефективність терапії ХСК високими дозами АГП ІІ покоління левоцетиризину. Утім, для остаточних висновків потрібні більш масштабні та більш тривалі дослідження.

За матеріалами: Huang X., Li Z., Sun R. High-dose levocetirizine for the treatment of refractory chronic spontaneous urticaria and the effect on the serum inositol triphosphate level. J Int Med Res. 2019 Sep; 47 (9): 4374-4379. Published online 2019 Jul 25.

Адаптований переклад з англ. В’ячеслава Килимчука

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 5-6 (522-523), 2022 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Алергія та імунологія

22.11.2022 Алергія та імунологія Пульмонологія та оториноларингологія Терапія та сімейна медицина Алергія як форма запалення

Згадаймо, що таке запалення. Це комплексний місцевий і загальний захисно-пристосувальний процес, що виникає у відповідь на пошкодження або дію патогенного подразника та проявляється в реакціях, спрямованих на усунення продуктів, а якщо можливо, то й агентів, і забезпечує максимальне відновлення в зоні ушкодження. Механізм запалення є спільним і для людини, і для тварин (зокрема нижчих), незалежно від локалізації, виду подразника та індивідуальних особливостей організму [1]. ...

27.10.2022 Алергія та імунологія Нові можливості в лікуванні алергічного риніту

Алергічний риніт (АР) негативно впливає на повсякденне функціонування і якість життя пацієнтів, отже, потребує обов’язкового терапевтичного втручання. Запорукою ефективного лікування є ретельно підібрана персоналізована терапія. Сучасний алгоритм терапії АР, представлений у настанові ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma), базується на оцінці стану пацієнта за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) та відповідно до неї посиленні (step up) або ослабленні (step down) фармакологічного лікування. До препаратів першого ряду належать Н1-антигістамінні препарати II покоління, інтраназальні кортикоїди (ІНК) і комбінація ІНК з азеластином. ...

25.10.2022 Алергія та імунологія Педіатрія Проблема менеджменту пацієнтів із харчовою анафілаксією: система оцінки тяжкості симптомів

Харчова анафілаксія (ХА) – найпоширеніший тип алергічної реакції (АР) у дітей, що призводить до смерті [1-5]. Зазвичай ХА розвивається внаслідок випадкового вживання великої кількості алергену, тоді як під час пероральної навантажувальної харчової проби (ПНХП, oral food challenge) або після випадкового контакту з алергеном вона розвивається рідко [2, 6]. При ХА лікарі рідко вводять адреналін, тому ризик загибелі дитини є високим [3]. Оскільки клінічний перебіг ХА непередбачуваний, сучасні настанови рекомендують у таких випадках негайне введення адреналіну [7-17]....

25.10.2022 Алергія та імунологія Педіатрія Діагностика алергії на арахіс: практичні рекомендації 2020 р., систематичний аналіз і GRADE-аналіз

За оцінкою експертів, IgE-опосередкована алергія на арахіс поширена серед 0,2-4,5% популяції, залежно від географічного району і методології, що використовується для оцінки. Тоді як у Сполучених Штатах поширеність алергії на арахіс останнім часом зросла втричі, у Сполученому Королівстві протягом останніх 10 років вона досягла плато, що свідчить про регіональні особливості поширеності захворювання. Алергія на арахіс пов’язана зі значним економічним і психологічним навантаженням на сім’ї, тобто асоційована з низькою якістю життя і високою тривогою через потенційні наслідки розвитку тяжкої алергічної реакції в дитини. ...