Комбинированный прием ривароксабана с ацетилсалициловой кислотой снижает риск инсульта и других кардиоваскулярных событий у пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца
В конце 2017 г. были опубликованы результаты исследования, в котором применение комбинации ривароксабана и ацетилсалициловой кислоты (АСК) способствовало снижению частоты развития ишемического инсульта, инфаркта миокарда (ИМ) и смерти у пациентов со стабильным течением атеросклеротического поражения сосудов по сравнению с монотерапией АСК, при этом риск внутричерепного кровоизлияния не повышался.
Дизайн и методы. Двойное слепое рандомизированное исследование COMPASS длилось с марта 2013 по май 2016 года и включило 27 395 пациентов из 602 учреждений 33 стран. Средний возраст участников составил 68,2 года. 89,8% пациентов принимали гиполипидемическую терапию; 72,2% – ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента или блокаторы рецепторов ангиотензина. Уровень систолического артериального давления (АД) в среднем составлял 136 мм рт. ст., диастолического АД – 78 мм рт. ст., средний уровень общего холестерина – 4,2 ммоль/л.
У 90,6% участников было диагностировано заболевание коронарных артерий, у 27,3% – заболевание периферических артерий. Критериями исключения из исследования служили: высокий риск кровотечения; недавно перенесенные инсульт, тяжелая сердечная недостаточность; болезнь почек (скорость клубочковой фильтрации <15 мл/мин); прием двойной антитромбоцитарной терапии, антикоагулянтов; другие заболевания и состояния, которые, по мнению исследователей, связаны с плохим прогнозом.
Участники были рандомизированы на 3 группы в зависимости от назначенной терапии: 1-я группа получала АСК в дозе 100 мг/сут; 2-я – ривароксабан в дозе 5 мг 2 р/сут; 3-я – комбинацию ривароксабана 2,5 мг 2 р/сут и АСК 100 мг/сут.
Первичными конечными точками были смерть, инсульт, ИМ. Исследование досрочно прекращено вследствие явного преимущества комбинированной терапии после наблюдения в среднем на протяжении 23 месяцев.
Результаты. В группе пациентов, принимавших ривароксабан и АСК, первичная конечная точка достигалась реже, чем в группе АСК: 379 (4,1%) случаев против 496 (5,4%) соответственно (относительный риск (ОР) 0,76; 95% доверительный интервал (ДИ) 0,66-0,86; р<0,001). Однако в группе комбинированной терапии отмечена большая частота случаев крупного кровотечения: 288 (3,1%) случаев против 170 (1,9%) в группе монотерапии (ОР 1,70; 95% ДИ 1,40-2,05; р<0,001). Крупными считались все кровотечения, потребовавшие обращения за неотложной медицинской помощью или госпитализации в стационар. По частоте возникновения внутричерепного или фатального кровотечения между двумя группами не выявлено существенной разницы. В группе ривароксабан + АСК зарегистрировали 313 (3,4%) случаев смерти против 378 (4,1%) случаев в группе монотерапии АСК (ОР 0,82; 95% ДИ 0,71-0,96; р=0,01). Между группами монотерапии ривароксабаном и АСК отсутствовало значимое отличие в достижении первичной конечной точки, однако отмечена большая частота случаев возникновения крупного кровотечения у пациентов, получавших только ривароксабан: 255 (2,8%) пациентов против 170 (1,9%) больных из группы АСК (ОР 1,51; 95% ДИ 1,25-1,84; р<0,001).
Выводы. У пациентов со стабильным течением атеросклеротического заболевания сосудов частота наступления смерти, инсульта, ИМ была на 24% ниже у тех, кто получал комбинацию ривароксабана и АСК, по сравнению с больными, принимавшими только АСК (4,1 против 5,4% соответственно). Однако частота крупных кровотечений на фоне применения комбинации препаратов оказалась выше на 70% (3,1 против 1,9% соответственно). Коэффициент чистого клинического эффекта был на 20% ниже в группе ривароксабан + АСК по сравнению с группой монотерапии АСК (4,7 против 5,9% соответственно). Монотерапия ривароксабаном в дозе 5 мг 2 р/сут не приводила к улучшению сердечно-сосудистых исходов, но вызывала более значительные кровотечения по сравнению с АСК.
Rivaroxaban with or without Aspirin in Stable Cardiovascular Disease. Eikelboom J., Connolly S., Bosch J. et al. N. Engl. J. Med. 2017; 377:1319-1330.
Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 6 (427), березень 2018 р.
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія
02.05.2024
Неврологія
Дослідження того, як холін проходить через гематоенцефалічний бар’єр, розкриває шляхи лікування розладів мозку
Дослідниця Університету Квінсленду в Австралії знайшла молекулярні шляхи, які можна використовувати для доставки ліків у мозок для лікування неврологічних розладів. Докторка Розмарі Кетер з Інституту молекулярної біонауки університету очолила групу вчених, яка виявила, що холін транспортується в мозок білком під назвою FLVCR2 (також відомий як MFSD7C або SLC49A2). Білок відіграє певну роль у розвитку ендотеліальних клітин судин головного мозку, і мутації в цьому локусі пов’язані із проліферативною васкулопатією та гідроцефалією....
Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....
Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....