Дослідження того, як холін проходить через гематоенцефалічний бар’єр, розкриває шляхи лікування розладів мозку

02.05.2024

Дослідниця Університету Квінсленду в Австралії знайшла молекулярні шляхи, які можна використовувати для доставки ліків у мозок для лікування неврологічних розладів. Докторка Розмарі Кетер з Інституту молекулярної біонауки університету очолила групу вчених, яка виявила, що холін транспортується в мозок білком під назвою FLVCR2 (також відомий як MFSD7C або SLC49A2). Білок відіграє певну роль у розвитку ендотеліальних клітин судин головного мозку, і мутації в цьому локусі пов’язані із проліферативною васкулопатією та гідроцефалією.

Холін – це вітаміноподібна поживна речовина, що є попередником нейромедіатора ацетилхоліну. Офіційно не класифікується як вітамін, незважаючи на те, що є важливою поживною речовиною з амінокислотною структурою. Щодня потрібно споживати 400–500 мг холіну для підтримки регенерації клітин, регуляції експресії генів і передачі сигналів між нейронами. Сполука міститься в різних продуктах, тому збалансоване харчування повністю забезпечує організм необхідною кількістю. Дефіцит холіну спричиняє неалкогольну жирову хворобу печінки та пошкодження м’язів.

Досі було мало відомо про те, як холін із їжі проходить повз шар спеціалізованих клітин – гематоенцефалічний бар’єр, що запобігає проникненню в кров молекул, які є токсичними для мозку. Мозку все ще потрібно поглинати поживні речовини з крові, тому бар’єр містить спеціальні клітинні механізми, які називаються транспортерами, що пропускають певні поживні речовини, такі як глюкоза, омега-3 жирні кислоти, холін та ін. Хоча цей бар’єр є важливою лінією захисту, він представляє проблему при розробленні ліків для лікування неврологічних розладів. Докторка Катер змогла показати, що холін зв’язується із FLVCR2, коли сполука перетинає бар’єр.

Дослідники використовували потужні кріоелектронні мікроскопи, щоби побачити, як саме холін зв’язується із FLVCR2. Це важлива інформація для розуміння того, як створювати ліки, які імітують холін, щоб їх транспортував FLVCR2 до мозку. Здобуті висновки допоможуть розробити ліки від таких патологій, як хвороба Альцгеймера та інсульт.

Джерело: https://www.nature.com/articles/s41586-024-07326-y

НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Неврологія

Як кліматичні зміни впливають на розлади нервової системи 16.05.2024 Неврологія Психіатрія Як кліматичні зміни впливають на розлади нервової системи

Зміна клімату негативно впливає на здоров’я людей із неврологічними розладами, стверджує група дослідників під керівництвом Університетського коледжу Лондона. Після огляду 332 статей, опублікованих між 1968 і 2023 роками, учені заявили, що потенційний вплив змін клімату на неврологічні захворювання буде значним. Вони розглянули 19 різних патологій, включно з інсультом, мігренню, хворобою Альцгеймера, менінгітом, епілепсією та розсіяним склерозом. Також проаналізували дію змін клімату на ряд поширених психічних розладів: тривогу, депресію, шизофренію та ін....

24.04.2024 Неврологія Як сполука, отримана з розторопші, може сприяти функціональній регенерації нервів

Дослідники з Кельнського університету в Німеччині знайшли нове застосування кніцину, речовини, що отримується з розторопші. Розторопша (Cnicus benedictus) – рослина з родини айстрових, яка в Україні росте як бур'ян – на полях, уздовж доріг, у сухих місцях. Століттями її використовували як лікарську речовину у вигляді екстракту або чаю, наприклад, для покращення травлення. Науковці Центру фармакології Університетської лікарні Кельна та Медичного факультету Кельнського університету знайшли абсолютно нове застосування кніцину. Моделі тварин, а також клітини людини показали, що кніцин значно прискорює ріст аксонів, тобто нервових волокон, що йдуть від тіла клітини до органів, що іннервуються, та інших нервових клітин....

23.04.2024 Неврологія Онкологія та гематологія Генно-інженерне лікування невиліковних пухлин мозку

Дослідники Університету Пердью (Вест-Лафайетт, штат Індіана, США) розробляють і перевіряють метод лікування невиліковних пухлин головного мозку – гліобластом. Гліобластоми мають середній термін виживання 14 місяців і майже завжди закінчуються летально . Традиційні підходи до лікування, які зазвичай застосовуються до інших видів новоутворень, такі як хіміо- та імунотерапія, при гліобластомі часто неефективні. Сандро Матошевич, доцент кафедри промислової та молекулярної фармацевтики Фармацевтичного коледжу Пердью, очолює групу дослідників, які розробляють новий метод лікування цього виду пухлин. Матошевич також є викладачем Інституту дослідження раку Пердью та Інституту відкриття ліків Пердью....