Електричні й міокардіальні причини раптової серцевої смерті

27.03.2015

Одним з найперспективніших розділів сучасної фундаментальної і клінічної аритмології є діагностика й лікування вроджених електричних («каналопатій») та міокардіальних причин раптової серцевої смерті (РСС). Деякі автори об’єднують ці стани термінами «синдроми РСС» або «успадковані аритмії». Використання зазначених термінів свідчить про єдність проявів фенотипу (злоякісні шлуночкові аритмії і РСС) та роль обтяженої спадковості у їх виникненні, незважаючи на істотні відмінності етіологічних факторів.

Серед каналопатій, які можуть призвести до РСС, найбільше значення мають вроджений синдром подовженого інтервалу QT, синдром укороченого інтервалу QT, синдром Бругада і катехоламінергічна поліморфна шлуночкова тахікардія (ШТ); серед субклінічних захворювань міокарда – аритмогенна дисплазія правого шлуночка (АДПШ) і гіпертрофічна кардіоміопатія (ГКМП). На зазначені захворювання припадає більшість випадків РСС у підлітковому або молодому віці, у тому числі під час шкільних уроків фізкультури чи у зв’язку із заняттями великим спортом. На жаль, в Україні немає офіційних статистичних даних щодо поширеності РСС. Лише поодинокі клініки й наукові центри мають досвід систематичного вивчення електричних і міокардіальних причин РСС. За винятком ГКМП, згадані захворювання діагностують недостатньо (виходячи з даних про їх поширеність у розвинених країнах), а реальні можливості стратифікації ризику й надання допомоги пацієнтам використовують не завжди.

Причини й механізми виникнення РСС

В узгоджених рекомендаціях під РСС розуміють «природну смерть внаслідок серцевих причин, якій передує раптова втрата свідомості протягом однієї години після початку гострих симптомів; можливе діагностоване раніше захворювання серця, але час і спосіб настання смерті несподівані» (ACC/AHA/ESC, 2006). У багатьох випадках РСС є першим, але водночас фатальним проявом захворювання серця, і тому основним напрямом досліджень є пошук маркерів ризику і шляхів ефективної профілактики РСС.

 

Полная версия статьи в формате .pdf »

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Ендокринологія Призначення та ефективність вітаміну D при ендокринних захворюваннях: автоімунна патологія щитоподібної залози (хвороба Грейвса і Хашимото), цукровий діабет та ожиріння

Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...

02.05.2024 Терапія та сімейна медицина Ендокринологія Сучасний стан проблеми COVID‑19 у світі і в Україні

Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...

02.05.2024 Ендокринологія Метформін: оновлення щодо механізмів дії та розширення потенціалу застосування

Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...

02.05.2024 Ендокринологія До 80-річчя академіка НАМН України Миколи Дмитровича Тронька

Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – ​Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....