Перша медична допомога за тривоги, депресії та інших психічних розладів

Протягом останніх років в Україні спостерігається значне зростання рівня психічних розладів. Важливо пам’ятати, що вчасна діагностика та надана психологічна допомога є запорукою збереження здоров’я кожної людини і нації. Саме тому необхідно чітко розуміти алгоритми першої медичної допомоги при тривозі, депресії та інших психічних розладах. У травні відбулася науково-практична конференція «Роль первинної медичної допомоги в системі охорони здоров’я України», присвячена Всесвітньому дню сімейного лікаря. Голова WONCA World Party on Women and Family Medicine в Європейському регіоні, професор кафедри сімейної медицини Національного університету охорони здоров’я України ім. П.Л. Шупика (м. Київ), академік Національної академії наук вищої освіти України (м. Київ), доктор медичних наук Вікторія Іванівна Ткаченко виступила з доповіддю «Психічне здоров’я українців в умовах війни: стан проблеми та дії лікаря ПМД».

– Кожна 8-ма людина в світі живе із психічним розладом. Поширеність різних психічних розладів становить від 10 до 15%. Найпоширенішими є тривожні та депресивні розлади.

В Україні в 2015 р. поширеність психічних розладів була найвищою в Європейському регіоні Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Поширеність депресивних розладів становила 6,3%, тривожних розладів – ​3,2%. Це було спричинено додатковими тригерами та факторами ризику, як-от військовий конфлікт у східній частині з переміщенням людей, нестабільна політична й економічна ситуація.

За даними дослідження STEPS, у 2019 р. із 3309 учасників про симптоми депресії повідомили 12,4% українців (чоловіки – ​8,7%, жінки – ​16,2%), 3,0% мали депресію, діагностовану медичним працівником, 3,2% були охоплені лікуванням за допомогою антидепресантів або психологічної терапії, 1,1% розглядали можливість самогубства протягом останніх 12 міс.

Криза, спричинена в 2020 р. пандемією COVID‑19, стала додатковим глобальним тригером, який збільшив рівень психічних розладів серед населення. Відповідно до звіту ВООЗ «Всесвітнє психічне здоров’я», ізоляція, карантин, обмеження, соціальна та економічна нестабільність зумовили значне збільшення на 25% поширеності тривоги й депресії у всьому світі.

Потужною психотравматичною подією стала повномасштабна війна Росії проти України, що розпочалася в 2022 р. Суттєво на стан психічного здоров’я населення вплинув високий рівень інформатизації (воєнні дії відбуваються практично в прямому ефірі, в режимі онлайн, у т. ч. загибель людей і бомбардування). За даними ВООЗ і Міністерства охорони здоров’я України, стрес або знервованість спостерігається в >70% українців (і лише 2% звертаються до фахівця); кожен 5-й матиме негативні наслідки для психічного здоров’я, кожен 10-й – ​наслідки середньої тяжкості чи отримає тяжку хворобу; психологічної підтримки потребуватимуть ≈15 млн осіб, а ≈3-4 млн із них – ​медикаментозного лікування.

Психічні розлади мають такі негативні наслідки, як зростання поширеності серцево-судинних хвороб, діабету, артритів, астми, онкологічних захворювань. Водночас вони погіршують результати лікування неінфекційних захворювань і збільшують смертність від них. Понад 50% осіб із психічними розладами мають також розлади сну, що часто спричиняють гормональні порушення. Також психічні розлади збільшують схильність до куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин (пацієнтам складніше позбавитися згубної звички, оскільки формується стійка залежність). Загалом показники звернень хворих до лікарів, уваги до власного здоров’я та періодичності проходження рутинних обстежень знижуються за наявності психічних розладів, що зумовлює пізню діагностику хвороб і меншу успішність їх лікування.

За даними ВООЗ, попередні дослідження і гіркий досвід інших країн, що постраждали від збройних конфліктів, показують, що кожна 5-та людина в країні, де точиться війна (22%), матиме негативні наслідки для психічного здоров’я, як-от депресія, тривога, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР); кожна 10-та – ​наслідки середньої тяжкості чи тяжкі, як-от психоз, біполярний розлад або шизофренія. Спеціалісти ВООЗ стверджують, що серед людей, які пережили війну чи інший конфлікт, більшість людей одужає без допомоги. Дослідження Gradus (травень 2022 р.) продемонстрували, що ≈71% громадян України останнім часом відчували стрес або сильну нервозність, 50% – ​тривогу та напругу, у 20-30% людей може розвинутися ПТСР. Водночас 49% респондентів України вважають, що психологічна допомога потрібна лише психічно хворим людям. Понад 80% ніколи в житті не зверталися до психолога.

Дослідження Інституту соціальної та політичної психології НАПН України (2022) показали, що 40% респондентів зазнавали загроз власному життю та/або були безпосередніми свідками таких загроз через перебування в зоні бойових дій та/або під обстрілами. Понад 41% громадян мають родичів або близьких, які були чи перебувають у зоні бойових дій, у т. ч. 16% втратили родича, 6% респондентів перебували в окупації, їм безпосередньо погрожували насильством або вони стали свідками таких погроз. Кожен 20-й респондент (5%) пережив гіперкумулятивну травматизацію – ​мав досвід або був свідком травматичних подій (обстрілів, загроз життю близьких, окупації чи полону). Понад 90% респондентів мали прояви хоча б одного із симптомів ПТСР, а 57% мають ризик розвитку ПТСР.

Опитування населення Міжнародної організації з міграції (2022) продемонструвало, що кожен 4-й українець (23%) потребує психічної та психосоціальної підтримки серед внутрішньо переміщених осіб, а також біженців.

Розвиток психічних розладів пов’язаний зі стресом – ​реакцією організму на умови та вимоги життя, що постійно змінюються. Фізичними ознаками стресу є сухість у роті, пітливість, головний біль, тахікардія, утруднене дихання, діарея, безсоння. До психологічних ознак належать загальмованість, роздратованість, хвилювання, відчуття безнадійності, пригніченості. Поведінкові ознаки стресу – ​погіршення гігієни, зміни апетиту, зміна поглядів на життя, релігію, погана продуктивність, зловживання. Важливо розуміти, що коливання настрою в умовах війни є нормальним явищем. Важливими навичками в періоди стресу є розуміння механізму стресу, м’язова релаксація, дихальна гімнастика тощо.

Характерні психічні розлади, пов’язані з хронічним стресом, – ​депресія і тривога.

Діагноз депресії установлюють за наявності 25 симптомів (зокрема ≥1 із 2 перших) майже щодня та більшу частину доби протягом ≥2 тиж:

• депресивний настрій;
• зниження зацікавленості щодо майже всіх заходів та/або відчуття задоволення від них;
• посилення / послаблення апетиту чи значне зменшення (не пов’язане з дієтою) або збільшення маси тіла (25% упродовж місяця);
• безсоння / надмірна сонливість;
• психомоторне збудження / загальмованість;
• відчуття втоми чи втрати енергії;
• почуття власної нецінності або безпідставне відчуття провини;
• зниження гостроти мислення, труднощі з концентрацією уваги або ухваленням рішення;
• повторювані думки про смерть;
• повторювані суїцидальні думки без окресленого плану та спроби самогубства або наявність плану його вчинення.

Під тривогою розуміють відчуття надмірної тривоги та переживання (тривожні очікування), спричинені різними подіями чи діяльністю і тривають більшість часу ≥6 міс.

Тривога й переживання пов’язані з ≥3 із таких симптомів:

• неспокій, відчуття роздратованості чи нервового збудження;
• швидка втомлюваність;
• труднощі при намаганні сконцентрувати увагу, відчуття «пустоти» в голові;
• дратівливість;
• м’язове напруження;
• розлади сну;
• дистрес або порушення в соціальній, професійній та інших сферах діяльності.

До інших психічних розладів належать гостра реакція на стрес (ГРС) і ПТСР. ГРС (F43.0) – ​тимчасовий розлад, який розвивається в людини без будь-яких інших проявів психічних розладів у відповідь на не­звичайний фізичний або психічний стрес і зазвичай стихає через декілька годин або днів. ГРС діагностується в період від 2 днів до 1 міс після травматичного інциденту.

ПТСР (F43.1) визначається як відтермінована чи затяжна реакція на стресогенні події або ситуацію винятково загрозливого чи катастрофічного характеру, які можуть зумовити дистрес майже в будь-кого.

ПТСР – ​це форма розладу, спричинена тяжкою подією, яку пацієнт пережив особисто або став свідком (жертва насилля, війна, природна катастрофа, автомобільна аварія, авіакатастрофа, захоплення заручників тощо). ПТСР діагностується не раніше ніж через місяць. ПТСР виникає після ГРС або латентного періоду, який може тривати від декількох тижнів до 6 міс або зрідка – ​до декількох років.

Базовими симптомами ГРС і ПТСР є повторне переживання, нав’язливі тривожні спогади про травмувальну подію; жахіття; інтенсивні психологічні страждання або соматичні реакції, як-от пітливість, прискорене серцебиття та паніка, при нагадуванні про травмувальну подію; уникнення і емоційне заціпеніння – ​уникнення занять, місць, думок, почуттів або розмов, пов’язаних з подією; обмежені емоції; втрата інтересу до звичайної діяльності; почуття відстороненості від інших; надмірне збудження – ​безсоння, дратівливість, труднощі з концентрацією уваги, надмірна настороженість, надмірний старт-рефлекс.

Перша психологічна допомога за психічних розладів передбачає набір навичок і знань, які можна застосовувати для допомоги людям, що перебувають у стані стресу через вплив кризових подій. Також це спосіб допомогти людям відчути спокій, надаючи їм емоційну підтримку.

Алгоритм дій складається з використання техніки ALGEE (1 – ​знайти підхід; 2 – ​оцінити потреби, ризики; 3 – ​вислухати; 4 – ​підтримати та надати інформацію; 5 –  заохотити професійну допомогу; 6 – ​заохотити самодопомогу й іншу підтримку).

Якщо пацієнт потребує професійної медичної, психологічної та соціальної допомоги, необхідно йому надати контакти центру/фахівця, допомогти зв’язатися з рідними, заохотити самодопомогу – ​«спрямувати» людину на використання власних ресурсів для відновлення.

Медична допомога розподіляється на немедикаментозну та медикаментозну. Немедикаментозна включає освоєння таких навичок, як позитивне мислення, психологічні техніки управління стресом (релаксація, дихальні вправи, музика, візуалізація тощо), дотримування режиму дня, гігієни сну, засад здорового харчування, режиму регулярної фізичної активності, уникання вживання алкоголю. Водночас важливо надати пацієнту необхідну інформаційну й емоційну підтримку. Також можна порекомендувати фітотерапію (наприклад, звіробій), омега‑3 жирні кислоти, магній, вітамін В₆ тощо.

До медикаментозної допомоги належать:

• снодійні (за порушення сну) коротким курсом (до 10 днів), перевагу варто віддавати небензодіазепіновим препаратам (зол­підем, зопіклон тощо);
• заспокійливі (транквілізатори групи бензодіазепінів – ​буспірон);
• β-блокатори (пропранолол) є корисними при лікуванні тривоги, тахікардії, адже вони блокують дію епінефрину;
• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну є препаратами першого ряду для лікування пацієнтів із ПТСР.

Підготував Олександр Соловйов

Медична газета «Здоров’я України 21 сторіччя» № 11 (547), 2023 р