Вплив хіміотерапії на репродуктивну систему чоловіка

Сучасна медицина вже не розглядає онкопатологію як вирок, оскільки такі методи протипухлинного лікування, як хіміо- і променева терапія, дозволяють пацієнтам впоратися із хворобою і повернутися до повноцінного життя після лікування. Найбільш поширеними пухлинами у чоловіків є рак шлунка, передміхурової залози, нирки, сечового міхура та яєчка. Хіміотерапія при цих захворюваннях часто стає причиною короткочасного, тривалого і навіть повного безпліддя, впливаючи на якість сперми, хоча еректильна функція може не порушуватися. Стратегія відкладеного батьківства набуває особливої актуальності не лише серед онкохворих, а й через війну в Україні, коли гинуть люди репродуктивного віку і тим самим переривається родовід багатьох сімей.

Хіміотерапія, яка призначається пацієнтам зі злоякісними новоутвореннями, покликана знищувати пухлинні клітини, збільшуючи тим самим тривалість життя пацієнта. Відомо, що прийом протипухлинних препаратів викликає низку побічних ефектів і негативно позначається на організмі у цілому, оскільки призводить до загибелі і здорових клітин, які активно проліферують. Однак слід зазначити, що здорові клітини більш стійкі до дії хіміопрепаратів і зберігають здатність до відновлення, тому їх ураження зазвичай є тимчасовим. При проведенні хіміотерапії страждають клітини – попередники еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів, що містяться у кістковому мозку, а також клітини слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, шкіри та репродуктивної системи, у тому числі сперматогенний епітелій.

З початком ери застосування комбінованої хіміотерапії багато наукових робіт було присвячено вивченню її токсичної дії, завдяки чому стало відомо про гонадотоксичні ефекти багатьох цитостатичних препаратів. Однією з найбільш репротоксичних груп препаратів (такі, що спричиняють розлади репродуктивної функції) є алкілувальні, які пошкоджують клітини трьома шляхами: 

• приєднуються до основи ДНК – у результаті репарації відбувається фрагментація ДНК, порушується її синтез і транскрипція РНК зі зміною ДНК-матриці;
• пошкоджують ДНК за рахунок утворення поперечних містків, або «зшивок», між атомами молекули ДНК, що унеможливлює процеси транскрипції;
• викликають індукцію некомплементарного спарювання нуклеотидів, що призводить до постійних мутацій. Легко проникаючи у тканину яєчка, алкілувальні речовини здатні порушувати функцію гермінативного епітелію.

! Використання цитостатичних препаратів у період статевого дозрівання порушує диференціювання клітин Сертолі, зменшує тестикулярний об’єм і спричиняє тяжкі дефекти сперматогенезу. 

Спроби захистити клітини сперматогенного епітелію зосереджуються на застосуванні препаратів тестостерону і фолікулостимулювального гормону під час хіміотерапії або ж одразу після неї. До методів збереження чоловічої фертильності належить кріоконсервація сім’яної рідини. Якщо якість сперми і до лікування була незадовільною, найкращим шляхом реалізації репродуктивних планів у чоловіків є інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда, яка застосовується в рамках програм лікування безпліддя методами екстракорпорального запліднення. 

Після завершення терапії з приводу онкологічного захворювання в багатьох чоловіків здатність до запліднення відновлюється, проте термін тимчасового безпліддя у них може бути різним, на що впливає багато індивідуальних факторів. 

! Сучасні технології дозволяють зберегти репродуктивні клітини завчасно з метою запобігання повному безпліддю або для вирішення питання батьківства, незалежно від того, скільки буде тривати відновлення фертильної функції. 

Слід наголосити, що статевий акт у чоловіків, які перебувають на хіміотерапії, має бути захищеним із багатьох причин, тому рекомендовано використовувати механічні контрацептиви (презерватив).

Кріоконсервація є загальноприйнятим методом збереження репродуктивного матеріалу в пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями. Іноді лікарі-онкологи рекомендують хворим вдатися до кріоконсервування вже після початку променевої або хіміотерапії, оскільки з кожним наступним курсом лікування якість сперми буде погіршуватися, тому для уникнення незворотних наслідків вкрай важливо заморозити її якомога раніше. 

! Лікарі-репродуктологи радять зберегти сім’яну рідину ще до початку хіміо- чи променевої терапії. Таким чином, успішне лікування онкологічних захворювань та завчасно кріоконсервований репродуктивний матеріал дають пацієнтам шанс на батьківство. 

Використання замороженої сперми не обмежене у часі, і парі, яка планує народження дитини, не потрібно чекати роками, доки у чоловіка повністю відновиться сперматогенез, адже термін зберігання кріоматеріалу не обмежений, а якість кріоконсервованих репродуктивних клітин не змінюється. 

У разі розвитку безпліддя необхідно використовувати методи відновлення сперматогенезу індивідуально, оскільки, наприклад, стимуляція сперматогенезу препаратами хоріонічного гонадотропіну при пухлинах яєчка або передміхурової залози протипоказана і загрожує ростом пухлини та розвитком метастатичного процесу. 

Отже, завдяки сучасним методам допоміжних репродуктивних технологій, таким як кріоконсервація та екстракорпоральне запліднення, успішно вирішується проблема чоловічого безпліддя в пацієнтів з онкопатологією. Стратегія відкладеного батьківства набуває дедалі більшої популярності в умовах воєнних дій в Україні, оскільки дозволяє сім’ям реалізовувати репродуктивні плани і мати здорове потомство.

Тематичний номер «Онкологія. Гематологія. Хіміотерапія» № 6-7 (85-86) 2023 р.