Використання кріошокових пухлинних клітин для боротьби з раком легенів
Команда медичних дослідників із Чжецзянського університету в Китаї розробила спосіб використання кріошокових пухлинних клітин для боротьби з раком легенів. У своєму дослідженні, опублікованому в журналі Science Advances, група застосовувала швидку обробку рідким азотом для модифікації пухлинних клітин із метою подальшої боротьби з пухлинами на моделях мишей. Як зазначають дослідники, інструменти редагування геному за допомогою методу CRISPR мають великі перспективи для лікування раку.
Cas9 (CRISPR-асоційований білок 9) – це білок, який відіграє важливу роль в імунологічному захисті певних бактерій від ДНК-вірусів і плазмід та активно використовується в генній інженерії. Його головна функція – розрізати ДНК і таким чином змінювати геном клітини. За техніку редагування геному CRISPR-Cas9 у 2020 році було присуджено Нобелівську премію з хімії у Еммануелю Шарпентьє та Дженніфер Дудні.
Робота включала кріошок пухлинних клітин, отриманих від пацієнта, за допомогою рідкого азоту. Таке заморожування усуває патогенність, зберігаючи клітинну структуру і, що важливіше, функції поверхневих рецепторів. Після заморожування система CRISPR-Cas9 була завантажена в клітину, піддану кріошоку. Учені перевірили свій підхід: зібрали зразки пухлин, використали рідкий азот, завантажили CRISPR-Cas9 і потім ввели їх назад мишам. Оброблені пухлинні клітини пройшли шлях до пухлини, де вивільнили систему CRISPR-Cas9, яка знищила циклін-залежну кіназу 4, що призвело до загибелі пухлинних клітин.
Порівнюючи підхід із простим введенням системи CRISPR-Cas9 у пухлини, дослідницька група виявила, що новий підхід призводить до збільшення летальності. За висновками вчених, покращення відбулося завдяки більшій точності націлювання. Дезактивовані клітини зв’язувалися з активними пухлинними клітинами через клітинні рецептори, надаючи системі редагування генів прямий доступ до клітин-мішеней. Команда науковців також відзначила, що заморожування ракових клітин за допомогою рідкого азоту дозволило клітинам зберегти свої антигени, що, на їх думку, може виявитися корисним для розроблення вакцини як частини лікування раку.
Джерело: https://www.science.org/doi/10.1126/sciadv.adk8264
НОВИНИ ЗА ТЕМОЮ Онкологія та гематологія
29.04.2024
Онкологія та гематологія
Терапія та сімейна медицина
Ефект поєднаного застосування кетогенної дієти та імунотерапії при лікуванні раку передміхурової залози
Дослідники з Університету Нотр-Дам (м. Саут-Бенд, штат Індіана) виявили, що додавання кетогенної добавки – компонента кетогенної дієти з високим вмістом жирів і низьким вмістом вуглеводів – до терапії раку в лабораторних умовах було дуже ефективним для лікування раку простати. Нещодавно опубліковане в журналі Cancer Research дослідження під керівництвом Сінь Лу, доцента кафедри біологічних наук, вирішило проблему, з якою боролися онкологи: рак передміхурової залози стійкий до блокади імунних контрольних точок (ICB). ICB блокує певні білки від зв’язування з іншими та прокладає шлях для власних Т-клітин організму, які знищують новоутворення....
Дослідники з Університету Ватерлоо (Онтаріо, Канада) винайшли цифрову медичну систему візуалізації, яка значно покращує процес виявлення новоутворень: лікарі отримують моментальні результати для швидкого та ефективного лікування всіх типів раку. Система дистанційного зондування фотонного поглинання (PARS), інноваційна технологія, створена з нуля, є швидшою, ніж традиційні методи виявлення раку, і має на меті поставити діагноз за лічені хвилини, уможливлюючи швидке хірургічне втручання. Зараз пацієнти можуть чекати тижнями або навіть місяцями, щоб отримати результати біопсії, що призводить до затримок у лікуванні та підвищеного занепокоєння хворих. Робота опублікована в журналах IEEE Transactions on Biomedical Engineering та Scientific Reports. ...
Коли пацієнти з пухлинами проходять курс хіміотерапії, доза більшості препаратів розраховується на площу поверхні тіла. Цей показник вираховується за формулою Дюбуа 1916 року, при цьому береться до уваги зріст та вага пацієнта. Ця формула була сформована на основі даних лише про дев’ять пацієнтів. Вирахуване таким чином дозування не зважає на інші фактори і може призвести до того, що пацієнти отримають або забагато, або замало препарату. Аби зробити дозування більш точним, інженери Массачусетського технологічного інституту винайшли альтернативний підхід, який дозволяє персоналізувати дозу для кожного пацієнта. Їхня система вимірює кількість препарату в організмі, і ці цифри передаються в контролер, який може відповідно регулювати швидкість інфузії....