Капецитабин, бевацизумаб и митомицин в первой линии терапии метастатического колоректального рака: результаты рандомизированного исследования III фазы, проведенного AGITG

27.03.2015

Целью проведения данного открытого рандомизированного исследования было сравнение 3 режимов терапии для того, чтобы ответить на вопрос, улучшает ли добавление к монотерапии капецитабином бевацизумаба либо бевацизумаба с митомицином показатель выживаемости без прогрессирования (ВБП) у пациентов с метастатическим колоректальным раком (мКРР).

Всего в исследовании, которое проводилось в клинических центрах Австралии, Новой Зеландии и Соединенного Королевства Великобритании и Северной Ирландии, принял участие 471 пациент с ранее нелеченным нерезектабельным мКРР. Пациенты были рандомизированы на группы терапии капецитабином, комбинацией капецитабина и бевацизумаба (К+Б) или комбинацией капецитабина, бевацизумаба и митомицина (К+Б+М). Показатели ВБП пациентов в группах К+Б и К+Б+М сравнивались с таковыми у пациентов группы монотерапии капецитабином. Вторичная конечная точка включала показатели общей выживаемости (ОВ), токсичности лечения, уровня ответа на терапию и качества жизни.

Согласно результатам исследования, медиана ВБП пациентов в группе монотерапии капецитабином составила 5,7 мес, в группе К+Б – 8,5 мес и К+Б+М – 8,4 мес (капецитабин против К+Б: относительный риск (ОР) 0,63; 95% ДИ 0,50-0,79; р<0,001; капецитабин против К+Б+М: ОР 0,59; 95% ДИ 0,47-0,75; р<0,001). После периода наблюдения (в среднем 31 мес) медиана ОВ составила 18,9 мес среди пациентов в группе капецитабина и 16,4 мес в группе К+Б+М; разница между этими показателями была статистически недостоверной. В ходе исследования был отмечен приемлемый уровень токсичности терапии, все три режима лечения хорошо переносились пациентами. Показатели токсичности бевацизумаба были сходными с таковыми по данным предыдущих исследований. Оценка качества жизни была сопоставимой во всех группах терапии.

Таким образом, добавление бевацизумаба либо бевацизумаба с митомицином к капецитабину значительно улучшает показатели ВБП пациентов с мКРР и не сопряжено с дополнительным риском побочных явлений и ухудшением показателей качества жизни.

American Society of Clinical Oncology
0732-183X/2010/0

Перевод с англ. Ольги Татаренко

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

02.05.2024 Ендокринологія Вибір правильного дозування левотироксину в дорослих із гіпотиреоїдизмом: можливості та проблеми вибору сучасних препаратів

Основою лікування осіб з явним гіпотиреозом і деяких пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом є довічна замісна гормональна терапія (ЗГТ) левотироксином (LT4) в адекватних дозах [1, 2]. Звичайна добова доза LT4 залежно від індивідуальних обставин варіює від 12,5 до 150 мг. Більшості пацієнтів літнього віку, із супутніми захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) та інших органів і систем (особливо серцево-судинної), а також особам із низькою масою тіла необхідно стартувати з низьких доз LT4, наприклад 25-50 мг. В огляді проаналізовано практичні аспекти терапії LT4 залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у пацієнтів із гіпотиреозом, особливо в разі необхідності застосування нижчих доз. Акцент зроблено на важливості точного і ретельного підбору початкової дози, подальшого титрування та врахування різних перешкод на шляху до побудови відповідної схеми лікування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу у хворих на цукровий діабет

21-22 березня 2024 року на базі ДУ «Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» в режимі онлайн відбулася конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (ХХІІІ Данилевські читання). Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасними досягненнями в ендокринології і новими тенденціями в лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань. Професор кафедри сімейної медицини з курсом дерматовенерології Сумського державного університету МОН України, кандидат медичних наук Оксана Костянтинівна Меліховець розповіла про нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу (АС) у хворих на цукровий діабет (ЦД). ...

02.05.2024 Ендокринологія Ефективність селенумісних добавок у пацієнтів із тиреоїдитом Хашимото: систематичний огляд і метааналіз рандомізованих досліджень

Тиреоїдит Хашимото (ТХ), який ще називають хронічним аутоімунним, або лімфоцитарним, тиреоїдитом, є найчастішою причиною гіпотиреозу в регіонах із достатнім умістом йоду [1]. На цю патологію страждають приблизно 160 млн людей в усьому світі, причому жінки у 4-10 разів уразливіші за чоловіків [1, 2]. ТХ характеризується хронічним запаленням щитоподібної залози (ЩЗ), підвищенням рівнів антитіл до антигенів ЩЗ і типовою ультразвуковою картиною [1]. З моменту виникнення гіпотиреозу та пожиттєво пацієнтам рекомендована замісна терапія гормонами (ЗТГЩЗ) [3]. Метою цього дослідження було проведення оновленого систематичного огляду та метааналізу рандомізованих контрольованих досліджень ефективності добавок селену при ТХ, з акцентом на функції ЩЗ, рівнях антитіл проти ЩЗ, імунних маркерів та безпеці застосування. ...

02.05.2024 Ендокринологія Діагностика та класифікація цукрового діабету

Цукровий діабет (ЦД) – ​це група розладів метаболізму вуглеводів, коли глюкоза недостатньо використовується як джерело енергії та утворюється у надлишковому рівні через невідповідний глюконеогенез і глікогеноліз, що призводить до виникнення гіперглікемії [1]. Діагноз ЦД встановлюють у разі підвищення рівня глюкози в плазмі венозної крові або рівня глікованого гемоглобіну (HbA1c). Діабет умовно поділяють на декілька клінічних груп, наприклад ЦД 1 чи 2 типу, гестаційний ЦД (ГЦД) та інші специфічні типи, які виникають від інших причин (наприклад, при генетичних розладах, розладах екзокринної функції підшлункової залози чи внаслідок впливу медикаментів) [2]. ...