Антибиотикоассоциированная диарея: подходы к лечению
Несмотря на высокую эффективность антибиотикотерапии в лечении многих инфекционных заболеваний, ее применение значительно ограничивается высокой частотой побочных эффектов. Основной причиной развития побочных реакций при приеме антибиотиков является нарушение принципов их рационального использования, что обусловливает актуальность проблемы для врачей различных специальностей.
Одним из часто встречающихся осложнений антибиотикотерапии (у 10-30% госпитализированных больных) является антибиотикоассоциированная диарея (ААД). Она характеризуется как минимум тремя эпизодами неоформленного стула в течение двух и более последовательных дней на фоне приема антибактериальных препаратов.
Частота возникновения ААД зависит от вида назначаемого антибиотика и варьирует от 2 до 30%. Наиболее часто ААД развивается при приеме клиндамицина и линкомицина (в 20-30% случаев), хлорамфеникола (4-8%), ампициллина (5-10%), амоксициллина/клавуланата (10-25%), тетрациклина (8-10%), цефиксима (15-20%), эритромицина и кларитромицина (3-6%), флероксацина, спарфлоксацина, офлоксацина (2-3%), сульфаметоксазола/триметоприма (около 1%), но может возникать после приема любого антибиотика. Считается, что ААД возникает у одного из 100 пациентов, принимавших антибактериальные препараты, при этом риск ее развития в случае одновременного приема ингибиторов протонной помпы и/или антагонистов Н2-рецепторов увеличивается в 2-3 раза, а при применении нестероидных противовоспалительных препаратов – на 30%.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
21-22 березня 2024 року на базі ДУ «Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» в режимі онлайн відбулася конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (ХХІІІ Данилевські читання). Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасними досягненнями в ендокринології і новими тенденціями в лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань. Професор кафедри сімейної медицини з курсом дерматовенерології Сумського державного університету МОН України, кандидат медичних наук Оксана Костянтинівна Меліховець розповіла про нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу (АС) у хворих на цукровий діабет (ЦД). ...
Тиреоїдит Хашимото (ТХ), який ще називають хронічним аутоімунним, або лімфоцитарним, тиреоїдитом, є найчастішою причиною гіпотиреозу в регіонах із достатнім умістом йоду [1]. На цю патологію страждають приблизно 160 млн людей в усьому світі, причому жінки у 4-10 разів уразливіші за чоловіків [1, 2]. ТХ характеризується хронічним запаленням щитоподібної залози (ЩЗ), підвищенням рівнів антитіл до антигенів ЩЗ і типовою ультразвуковою картиною [1]. З моменту виникнення гіпотиреозу та пожиттєво пацієнтам рекомендована замісна терапія гормонами (ЗТГЩЗ) [3]. Метою цього дослідження було проведення оновленого систематичного огляду та метааналізу рандомізованих контрольованих досліджень ефективності добавок селену при ТХ, з акцентом на функції ЩЗ, рівнях антитіл проти ЩЗ, імунних маркерів та безпеці застосування. ...
Йод є необхідним для життя ссавців компонентом гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). В огляді йдеться про важливі наукові відкриття і досягнення в галузі харчування, пов’язані з профілактикою йододефіцитних захворювань (ЙДЗ) у США і в усьому світі, з акцентом на минуле століття (рис. 1). Огляд присвячено сторіччю заснування Американської тиреоїдної асоціації (ATA). ...
Фебуксостат – інгібітор ксантиноксидази, спочатку заявлений як препарат для лікування гіперурикемії в пацієнтів із подагрою, сьогодні трансформується в багатогранний терапевтичний засіб із широким спектром дії [1]. У цьому комплексному огляді розглянуто різноманітний спектр впливу фебуксостату на різні фізіологічні системи, механізми його дії, а також ефективність у лікуванні подагри, серцево-судинних ускладнень, вплив на нирки і печінку, скелетно-м’язову систему, профіль побічних ефектів і нові перспективи для майбутніх досліджень....