Принципы противовоспалительной терапии больных интерстициальными заболеваниями легких
Интерстициальные заболевания легких (ИЗЛ) – это гетерогенная группа болезней и синдромов, характеризующаяся развитием неинфекционного воспаления и фиброза преимущественно в интерстициальной ткани легких, а также в тканях сосудов и бронхов, что приводит к ремоделированию структуры легких и нарушениям функции газообмена.
Несмотря на различия клинических проявлений, рентгенологической семиотики, характера и степени функциональных нарушений внешнего дыхания, патогенез каждой нозологической формы ИЗЛ связан с развитием неинфекционного воспаления, в связи с чем ведущее место в лечении больных занимает противовоспалительная терапия глюкокортикостероидами (ГКС) и цитостатическими средствами.
ГКС
В Классификационной системе АТС (Anatomical Therapeutic Chemical classification system), предназначенной для учета потребления лекарств на фармацевтических рынках, препараты этой группы именуются глюкокортикоидами. Этот термин рекомендован и решением Европейского симпозиума по глюкокортикоидной терапии (2001). Вместе с тем в материалах симпозиума отмечено, что термин «глюкокортикостероиды» является корректным [5, 8]. Учитывая что во всех руководствах Европейского респираторного общества (ERS) и Американского торакального общества (ATS) – GOLD (2010), GINA (2010) и других – используется термин «глюкокортикостероиды», мы сохранили его и в нашей публикации.
Механизм противовоспалительного действия ГКС весьма сложен, он связан с проникновением лекарственного вещества в цитоплазму и ядро клетки и реализуется путем трансформации синтеза белков. В результате активируется синтез противовоспалительных белков и уменьшается синтез белков, обладающих провоспалительными свойствами (рис.).
Противовоспалительный эффект ГКС связан и с непосредственным воздействием на клетки, принимающие участие в развитии воспаления дыхательных путей (табл. 1).
Полная версия статьи в формате .pdf »
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....