Туберкульоз в Україні: сучасний стан проблеми та перспективи розвитку
2011 року загальнодержавна програма з питань протидії захворюванню на туберкульоз завершує план виконання заходів. За період її реалізації вдалося вперше за історію епідемії туберкульозу в Україні з 1995 року досягти позитивних зрушень епідеміологічної ситуації.
З 2006 року відзначається повільне зменшення показників захворюваності та смертності. 2010 року захворюваність на туберкульоз становила 68,4 випадку на 100 тис. населення (31 295 осіб), що на 6,4% менше, ніж 2009 року і на 21% менше порівняно з 2005 роком, коли відзначали максимальний рівень цього показника.
Рівень смертності знизився за чотирьохрічний період на 29% з 25,3 до 16,8 випадку на 100 тис. населення 2010 року (7048 осіб). Знизився рівень захворюваності підлітків і дітей 2010 року і становив 29,9 і 7,8 випадку на 100 тис. відповідного населення, що становило 477 підлітків і 504 дитини віком до 14 років (рис. 1).
За чотири роки виконання програми кількість хворих з новими випадками туберкульозу зменшилася на 5800 осіб, померлих – на 3309 осіб, хворих з активними формами туберкульозу – на 10 299 осіб (табл.).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....