Диагностика и лечение возрастной макулодистрофии в современной офтальмологии
На протяжении жизни большую часть информации об окружающем мире человек получает благодаря зрению. Считается, что при помощи зрительного анализатора он воспринимает до 90% всей поступающей информации.
Но с возрастом формируется группа возрастной патологии, в том числе такое грозное заболевание глаз, как возрастная макулодистрофия (ВМД), которая может приводить к полной утрате зрения. Как своевременно распознать это заболевание и каким образом лечить таких пациентов, рассказал доцент кафедры офтальмологии НМАПО им. П.Л. Шупика, доктор медицинских наук Андрей Николаевич Сергиенко.
– Чем обусловлена актуальность проблемы ВМД?
– Возрастная макулодистрофия – хроническое дегенеративное заболевание сетчатки, ассоциированное с пожилым возрастом, поражающее ее центральную и наиболее функционально важную часть – желтое пятно, или макулу. Сейчас ВМД является причиной № 1 возникновения неизлечимой слепоты в развитых странах мира. В США эта нозология диагностирована у 18 млн человек. В настоящее время в мире средняя продолжительность жизни увеличилась, значительно выросло число людей, живущих более 75 лет. Это обусловливает увеличение количества патологии, специфической для пожилого возраста, в частности ВМД. ВМД – это патология прогрессирующая: отсутствие рационального лечения приводит к потере способности читать, различать лица и может приводить к снижению остроты зрения вплоть до слепоты.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....