Тиоктовая кислота: новые возможности
В основе метаболизма всех клеток лежат процессы свободнорадикального окисления. Они являются не только необходимым звеном жизнедеятельности клетки, но и звеном в механизме развития многих патологических состояний, в частности, примером может служить перекисное окисление липидов.
Накопление пероксидов в большом количестве приводит к нарушению структуры мембраны, ослаблению биосинтеза макроэргических соединений, структурно-функциональным изменениям ферментных систем дыхания, нарушению транспорта ионов Na+, K+, Ca2+ и других, торможению процессов биосинтеза белков, накоплению продуктов промежуточного обмена (молочная кислота, кетокислота).
Благодаря наличию мощной многокомпонентной антиоксидантной системы происходит восстановление пероксидов или элиминация их из клеток. При нарушении окислительных процессов вследствие дисбаланса прооксидантных и антиоксидантных элементов возникает оксидативный стресс, способствующий развитию многочисленных морфофункциональных изменений в организме.
Антиоксидантная система представлена ферментными (супероксиддисмутаза, каталаза, глутатионпероксидаза) и неферментными (водо- и жирорастворимые витамины, полифенолы и др.) механизмами.
Одно из ведущих мест в антиоксидантной системе организма занимает тиоктовая (a-липоевая) кислота, которая синтезируется в печени и других тканях. Традиционно a-липоевая кислота применяется в терапии патологии печени, однако сегодня существуют достоверные данные о ее использовании в лечении других заболеваний. Новые аспекты возможного применения тиоктовой кислоты в клинической практике раскрыл заведующий кафедрой гастроэнтерологии и терапии факультета последипломного образования.
Днепропетровской государственной медицинской академии, доктор медицинских наук, профессор Юрий Миронович Степанов в докладе, прозвучавшем 25 марта 2010 г. в рамках III Национального конгресса «Человек и лекарство – Украина».
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Поліпіл (polypill) – фіксована комбінація декількох препаратів в одній капсулі, що має вирішити одразу декілька терапевтичних завдань і водночас спростити режим прийому ліків. Найчастіше поліпіли використовують для лікування та профілактики серцево-судинних захворювань, при цьому вони спрямовані на такі ключові модифіковані фактори ризику, як артеріальна гіпертензія, гіперліпідемія та посилена агрегація тромбоцитів. Нині терапевтичні стратегії на основі фіксованих комбінацій препаратів є надзвичайно актуальними, оскільки, незважаючи на наявність ефективних лікарських препаратів, контроль кардіоваскулярного ризику залишається недостатнім насамперед через низьку прихильність та обмежений доступ до лікування. ...
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...