Старые проблемы в новом тысячелетии: йододефицитные заболевания
Несмотря на то что в течение многих лет врачи постоянно обсуждают и решают проблемы, связанные с дефицитом йода и его влиянием на здоровье человека, этот вопрос все еще остается актуальным и в XXI столетии, так как йододефицитные заболевания (ЙДЗ) являются одними из наиболее распространенных неинфекционных заболеваний человека. Проблема зоба и кретинизма была актуальной на протяжении всей истории человечества, упоминания об этих состояниях можно найти в наследии древних культур Китая, Индии, Древней Греции и Рима.
В эпоху Возрождения на картинах изображали женщин с явными признаками зоба, что в те времена считалось непременным атрибутом красоты. Именно в это время в средневековой Европе и было сделано первое описание зоба. В рукописи 1215 г., найденной в Аббатстве цистерианцев вблизи города Граца (Австрия), изображен человек с зобом и «скипетром дурака» в руке, наличие которого указывало на слабоумие.
На старинных византийских, а в последующем и древнерусских иконах Богоматерь и младенца также нередко изображали с заметным зобом. Между тем связь зоба с недостаточным поступлением в организм йода была установлена только в XIX веке, когда в 1896 г. Бауманн открыл наличие йода в ткани щитовидной железы (ЩЖ). За 85 лет до этого, в 1811 г., йод как микроэлемент был открыт французским химиком Бернардом Куртуа, который выделил его из золы морских водорослей.
Друг Б. Куртуа Гей-Люссак дал новому элементу название «йод» за фиолетовый цвет его паров (jodes по-гречески – фиолетовый). В 1820 г. швейцарский врач Коиндет впервые рекомендовал препараты йода для лечения зоба. Это были эмпирические наблюдения, терапевтическая доза этого элемента была огромной в современном понимании, что очень часто приводило к развитию токсикоза.
Полная версия статьи в формате .pdf »
- Номер:
- № 1 апрель - Педиатрия
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....