Современная концепция эффективной и безопасной иммунотерапии у детей: единение достижений науки и целительных сил природы
Интерес к иммуномодулирующей терапии, прежде всего связанный с проблемами инфекционных заболеваний, в последние годы постоянно растет. Однако первые шаги, направленные на широкое внедрение иммунотерапии, показали необходимость осторожного подхода к ее проведению. Вмешательство в иммунную систему организма является серьезным шагом, для осуществления которого должны быть веские основания, особенно когда речь идет о применении иммуномодулирующей терапии у детей.
О том, что сегодня использование иммуномодуляторов в педиатрии зачастую является вполне оправданным, свидетельствуют эпидемиологические данные, согласно которым частота заболеваемости острыми респираторными вирусными заболеваниями (ОРВИ) среди исходно здоровых детей, посещающих детские организованные коллективы, может достигать 6-10 случаев в течение одного эпидемического сезона (В.Ф. Уманец, Т.Р. Лапшин, 2010). Это подтверждают и данные зарубежных педиатров. Несмотря на то что в настоящее время критерии определения детей разных возрастных категорий в группу часто болеющих детей (ЧБД) пересматриваются, концепция ЧБД по-прежнему актуальна и требует выработки алгоритмов реабилитации детей, составляющих группу высокого риска формирования хронических заболеваний ЛОР-органов и бронхолегочной системы.
Полная версия статьи в формате .pdf »
- Номер:
- № 1 апрель - Педиатрия
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....