Затяжная конъюгационная желтуха у новорожденных
Одним из наиболее частых метаболических расстройств, затрудняющих течение постнатальной адаптации, является патологическая желтуха новорожденных. Все этапы билирубинового обмена у новорожденных характеризуются определенными особенностями. Полное становление ферментных систем печени происходит к 1,5-3,5 месяцам жизни, однако ряд факторов могут удлинять сроки их становления.
К ним относятся морфофункциональная незрелость, эндокринные расстройства, нарушение углеводного обмена, наличие инфекционной патологии. Медленное заселение кишечника новорожденного нормальной микрофлорой также может способствовать повышенной реабсорбции билирубина. Проблеме затяжной желтухи у новорожденных был посвящен доклад главного внештатного специалиста МЗ Украины по детской гастроэнтерологии и нутрициологии, руководителя отдела проблем питания и соматической патологии детей раннего возраста ГУ «Институт педиатрии, акушерства и гинекологии АМН Украины», доктора медицинских наук, профессора Олега Геннадиевича Шадрина, который прозвучал в рамках V научно-практической конференции с международным участием «Проблемные вопросы лечения детей» (25-26 февраля, г. Киев).
Полная версия статьи в формате .pdf »
- Номер:
- № 1 апрель - Педиатрия
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....