Место розувастатина в сердечно-сосудистом континууме: от JUPITER до AURORA
Розувастатин всесторонне изучается в рамках широкомасштабной исследовательской программы GALAXY. Исследования спланированы таким образом, чтобы последовательно изучить эффективность и безопасность применения розувастатина на всех этапах сердечно-сосудистого континуума: влияние на факторы риска (дислипидемию) и маркеры воспаления, предотвращение/замедление атеросклеротического поражения органов-мишеней, возможность улучшения клинического исхода, снижение смертности и риска развития сердечно-сосудистых событий. Данные клинических исследований, доступные сегодня, подчеркивают важность назначения розувастатина на ранних этапах сердечно-сосудистого континуума с целью достижения максимального результата терапии. В данном обзоре результаты этих исследований представлены в соответствующем порядке.
Этап 1: факторы риска
Результаты различных исследований доказали преимущества розувастатина по сравнению с другими статинами в лечении дислипидемии. В сравнительном исследовании STELLAR у пациентов с гиперхолестеринемией после 6-недельной терапии розувастатином в дозах 10-80 мг уровень холестерина ЛПНП достоверно снизился, причем гиполипидемический эффект розувастатина достоверно (р< 0,001) превосходил таковой правастатина (10-40 мг) на 26%, симвастатина (10-80 мг) – на 12-18% и аторвастатина (10-80 мг) – на 8,2%. Кроме того, на фоне приема розувастатина достоверно повышался уровень антиатерогенного холестерина ЛПВП (на 7,7-9,6%), а также снижался уровень триглицеридов (с достоверным преимуществом перед симвастатином и правастатином).
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....