Омега-3 жирные кислоты и сердечно-сосудистые заболевания: доказательная база определения индекса омега-3 как нового фактора риска
В метаанализе 13 когортных исследований длительностью более 12 лет и общей численностью наблюдений более 220 тыс. человек, проведенном Не et al., оценивали взаимосвязь между частотой употребления в пищу рыбы и уровнем смертности от ишемической болезни сердца (ИБС). Было выявлено, что употребление в пищу только одного рыбного блюда в неделю ассоциировано с 15% снижением смертности от ИБС по сравнению с более редким употреблением (менее 1 раза в месяц).
Исследование в Японии с участием 41 578 человек оценивало влияние омега-3 полиненасыщенных жирных кислот (ПНЖК)* на несколько конечных точек, наблюдение длилось более 10 лет. Самый низкий квинтиль потребления омега-3 ПНЖК составлял около 300 мг/сут, что примерно в два раза превышает среднюю норму потребления в США. Самый высокий уровень потребления в среднем был равен 2,4 г/сут. Среднее потребление омега-3 ПНЖК в этой популяции составило около 900 мг/сут, что примерно в 6 раз выше, чем потребление в США. В рамках таких различий в употреблении омега-3 ПНЖК в исследовании выявлено значительное снижение риска нелетальных коронарных событий и общего числа инфарктов миокарда (ИМ) в группах (рис. 1). Следовательно, уровень потребления омега-3 ПНЖК, при котором положительный эффект достигает плато, еще не определен.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Нещодавні дослідження показали, що прогноз за різних поширених захворювань, ендокринних, автоімунних розладів і навіть прогресування раку пов’язані з концентрацією вітаміну D у плазмі. Завдяки експресії гена 1α-гідроксилази (CYP27B1) клітини імунної системи (В-, Т- та антигенпрезентувальні клітини) здатні продукувати активний метаболіт кальциферол – речовину з імуномодулювальними властивостями. Рецептори до вітаміну D (vitamin D receptor, VDR) експресують на поверхні імунних клітин. Доведено зв’язок між поліморфізмом генів VDR або CYP27B1 і патогенезом автоімунних ендокринних захворювань. Метою огляду є вивчення впливу вітаміну D, наслідків його дефіциту та корисної ролі добавок із ним при деяких ендокринних розладах, які часто спостерігають у клінічній практиці. ...
Збудник COVID‑19, SARS-CoV‑2, з яким людство вперше стикнулося у 2019 р., поширився по всьому світу, заразивши мільйони людей. Сьогодні, через тягар війни та економічної нестабільності, тема COVID‑19 не сприймається так гостро, як ще кілька років тому, хоча насправді вона не втратила своєї актуальності. Саме сучасному стану проблеми COVID‑19 у світі та в Україні була присвячена доповідь директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин імені В.П. Комісаренка НАМН України», академіка Національної академії медичних наук України, члена-кореспондента НАН України, віце-президента НАМН України, президента Асоціації ендокринологів України, професора Миколи Дмитровича Тронька під час першого у 2024 р. засідання науково-освітнього проєкту «Школа ендокринолога», яке відбулося 20-24 лютого. ...
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....