Порівняльний аналіз режимів антикоагулянтної терапії в ранній період після коронарного шунтування на працюючому серці
Незважаючи на cучасні методи хірургічного лікування ІХС [1-3], тромбогеморагічні ускладнення при коронарному шунтуванні у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) становлять серйозну проблему у кардіохірургії. У цих хворих вже є зміни у системі згортання крові до операції на фоні прийому антикоагулянтів і антиагрегантів, але у ранньому післяопераційному періоді вони потребують адекватної антикоагулянтної терапії, спрямованої на запобігання тромбоемболічним ускладненням без погіршення гемостазу післяопераційної рани [3-8].
Ми провели дослідження з метою оцінки ефективності антикоагулянтної терапії та вдосконалення ії у хворих у ранній період після коронарного шунтування на працюючому серці.
Було проведено аналіз даних 167 пацієнтів, прооперованих у 2009 р. з приводу ІХС без використання штучного кровообігу в Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України. Усі хворі відносилися до групи високого ризику виникнення тромбогеморагічних ускладнень, що зумовило певний підхід до їх медикаментозної профілактики. Прооперованих хворих розподілили на дві групи. До першої групи ввійшли 47 пацієнтів, яким профілактику тромбоемболічних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді проводили через 6 год після закінчення операції за відсутності кровотеч інфузією нефракціонованого гепарину (НФГ) за допомогою шприцевого дозатора із швидкістю 8-10 Од/кг/год через окремий венозний доступ.
Полная версия статьи в формате .pdf »
СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ
Протягом останніх 60 років метформін є найпоширенішим цукрознижувальним засобом і рекомендований як препарат першої лінії для осіб з уперше виявленим цукровим діабетом (ЦД) 2 типу. Сьогодні понад 200 млн осіб із ЦД 2 типу в усьому світі щодня застосовують метформін як монотерапію або в комбінації. Препарат усе частіше використовують для лікування гестаційного ЦД та в пацієнтів із синдромом полікістозних яєчників. ...
Двадцять восьмого лютого 2024 року виповнилося 80 років від дня народження директора ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі – Інститут), віцепрезидента НАМН України, академіка НАМН України, члена-кореспондента НАН України, заслуженого діяча науки та техніки, лауреата Державної премії України, доктора медичних наук, професора Миколи Дмитровича Тронька....
Основою лікування осіб з явним гіпотиреозом і деяких пацієнтів із субклінічним гіпотиреозом є довічна замісна гормональна терапія (ЗГТ) левотироксином (LT4) в адекватних дозах [1, 2]. Звичайна добова доза LT4 залежно від індивідуальних обставин варіює від 12,5 до 150 мг. Більшості пацієнтів літнього віку, із супутніми захворюваннями щитоподібної залози (ЩЗ) та інших органів і систем (особливо серцево-судинної), а також особам із низькою масою тіла необхідно стартувати з низьких доз LT4, наприклад 25-50 мг. В огляді проаналізовано практичні аспекти терапії LT4 залежно від рівня тиреотропного гормону (ТТГ) у пацієнтів із гіпотиреозом, особливо в разі необхідності застосування нижчих доз. Акцент зроблено на важливості точного і ретельного підбору початкової дози, подальшого титрування та врахування різних перешкод на шляху до побудови відповідної схеми лікування. ...
21-22 березня 2024 року на базі ДУ «Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» в режимі онлайн відбулася конференція «Досягнення та перспективи експериментальної і клінічної ендокринології» (ХХІІІ Данилевські читання). Слухачі мали можливість ознайомитися із сучасними досягненнями в ендокринології і новими тенденціями в лікуванні найпоширеніших ендокринних захворювань. Професор кафедри сімейної медицини з курсом дерматовенерології Сумського державного університету МОН України, кандидат медичних наук Оксана Костянтинівна Меліховець розповіла про нові можливості в стратегії зниження ризику прогресування атеросклерозу (АС) у хворих на цукровий діабет (ЦД). ...