На прийомі у юриста

27.03.2015

Якою має бути тривалість робочого дня лікаря-стоматолога, зубного техніка, медсестри, санітарки в стоматкабінеті?
Н.А. Бойко, м. Біла Церква
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 163 «Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня» (розділ «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога») тривалість робочого дня лікаря-стоматолога та зубного техніка становить 6 годин 36 хвилин при п’ятиденному робочому тижні, а при шестиденному – 5 годин 30 хвилин. Тривалість робочого дня середнього медичного персоналу стоматкабінету становить 7 годин 42 хвилини при п’ятиденному робочому тижні, а при шестиденному – 6 годин 30 хвилин. Тривалість робочого тижня молодшого медичного персоналу стоматкабінету становить 40 годин (наказ МОЗ України від 25.05.2006 р. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я»). 

Якою має бути тривалість відпустки в інваліда ІІІ групи, якщо на підприємстві вона становить 28 днів?
О.Н. Заліщук, м. Житомир
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про відпустки» інвалідам ІІІ групи щорічна основна відпустка надається тривалістю 26 календарних днів. Понад щорічну основну відпустку працівнику надається щорічна додаткова відпустка, тривалість якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 р. № 1290 «Про затвердження списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників у яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу зі шкідливими й важкими умовами праці та особливий характер праці» (ст.ст. 7, 8 Закону України «Про відпустки»). 

Чи мають працівники ВФД право на надбавки за шкідливі умови праці в розмірі 15% до посадового окладу, якщо вони виконують ехокардіографію, доплер-дослідження судин кінцівок та транскраніальне доплер-дослідження у достатньому обсязі? 
Г.І. Калина, м. Київ 
Додатком 3 наказу Міністерства праці та соціальної політики України й Міністерства охорони здоров’я України від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» передбачено перелік закладів (підрозділів) та посад, робота в (на) яких дає право на підвищення посадових окладів (ставок) у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці. Пунктом 2 цього додатка передбачено підвищення посадових окладів (ставок) на 15% у зв’язку зі шкідливими й важкими умовами праці. Працівники відділу функціональної діагностики в цьому пункті не зазначені. 

Якою має бути тривалість робочого дня акушера-гінеколога центру планування сім’ї, який не має чергувань у стаціонарі? Скільки повинен працювати дитячий гінеколог, який займається амбулаторним прийомом хворих та санітарно-просвітньою роботою? Чи передбачено час на обідню перерву?
М.О. Поліщук, Київська обл.
Згідно з наказом МОЗ України від 25.05.2006 р. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» тривалість робочого дня для лікарів, які займаються виключно амбулаторним прийомом хворих, становить 6 годин 36 хвилин при п’ятиденному робочому тижні (33 години на тиждень). У ті дні, коли згідно з графіком роботи або правилами внутрішнього трудового розпорядку ці лікарі працюють у стаціонарі (чергування), на дільниці, проводять санітарно-просвітню та профілактичну роботу, диспансеризацію, тривалість їх робочого дня відповідно до пункту 1.1 вищезазначеного наказу становить 7 годин 42 хвилини при п’ятиденному робочому тижні (38,5 години на тиждень). 
Для медичних працівників лікувально-профілактичних та інших закладів охорони здоров’я, які мають 6,5-годинний або меншої тривалості робочий день, надання обідньої перерви не обов’язкове (пункт 20 Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров’я України, затверджених наказом МОЗ України від 18.01.2000 р. № 204-о).

Якими документами регламентується робота психолога центру планування сім’ї? Яка в нього тривалість робочого дня та відпустки, чи є пільги педагогічним працівникам, якщо вони мають педагогічну освіту, але працюють у медичній установі?
О.Б. Леонов, м. Тернопіль
Педагогічні працівники, які працюють у медичних установах, користуються всіма пільгами, передбаченими для педагогічних працівників. Тривалість відпустки психолога становить 56 календарних днів (постанова КМУ від 14.04.1997 р. № 346 «Про затвердження порядку надання щорічної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам навчальних закладів та установ освіти, навчальних (педагогічних) частин (підрозділів) інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам» (зі змінами).

Якою має бути тривалість робочого дня медсестри, лікаря УЗД, лікаря-методиста при 5-денному робочому тижні (робочий місяць на повну ставку)? 
К.Л. Мішина, м. Київ
Норми робочого часу для медичних працівників регулюються статтею 51 Кодексу законів про працю України, пункту 3 статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я і наказом Міністерства охорони здоров’я України від 25.05.2006 р. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я». 
Згідно з вищезазначеним наказом тривалість робочого дня лікаря та медичної сестри УЗД при п’ятиденному робочому тижні становить 7 годин 42 хвилини.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ

01.05.2024 Ревматологія Біль у суглобах у практиці сімейного лікаря: ведення пацієнтів з остеоартритом

У практиці сімейного лікаря досить часто зустрічаються випадки звернення по допомогу осіб із суглобовим синдромом, що актуалізує питання доказового ведення таких пацієнтів. Остеоартрит (ОА) – ​найпоширеніша форма артриту з хронічним болем та функціональними порушеннями. Пропонуємо до вашої уваги огляд доповіді, яку представив у межах конференції «Щоденник сімейного лікаря: клінічні історії пацієнтів» завідувач кафедри сімейної медицини і амбулаторної допомоги медичного факультету № 2 Ужгородського національного університету, к.мед.н. Павло Олегович Колесник. ...

01.05.2024 Терапія та сімейна медицина Можливості застосування біорегуляційного підходу в кардіології

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) (ішемічна хвороба серця [ІХС], захворювання судин головного мозку, ревматична хвороба серця та інші) протягом багатьох десятиліть є основною причиною смертності населення у світі. Перебіг цих захворювань ускладнюється перенесеною корона вірусною хворобою (COVID‑19). Нині ця проблема є особливо актуальною в Україні в умовах повномасштабного вторгнення рф, оскільки вплив хронічного стресу призводить до зростання захворюваності на ССЗ. У такій ситуації поряд із «протокольною терапією» слід приділити увагу застосуванню біорегуляційного підходу, спрямованого на відновлення саморегуляції, імунного статусу, гармонізації функціонування всіх органів і систем людини. ...

29.04.2024 Неврологія Ефективність і безпека разагіліну та праміпексолу в лікуванні хвороби Паркінсона на ранніх стадіях

Хвороба Паркінсона (ХП) – ​хронічний неврологічний розлад, для якого характерні неухильно прогресуючі моторні та немоторні симптоми, які чинять суттєвий негативний вплив на якість життя пацієнтів із цим захворюванням. Із віком захворюваність на ХП зростає. Ранній початок лікування цього розладу допомагає призупинити розвиток патології та дає можливість пацієнтам із ХП продовжувати вести повноцінне життя. Сьогодні одним із варіантів вибору лікування пацієнтів із ХП на ранніх стадіях є монотерапія разагіліном або праміпексолом. ...

26.04.2024 Психіатрія Лікування пацієнтів із негативними симптомами шизофренії: персоніфіковані підходи

Негативні симптоми (порушення мотивації, соціальна замкнутість, порушення емоційної сфери тощо) є основною особливістю шизофренії – ​хронічного психічного розладу, поширеність якого у світі становить близько 1%. Зазначені симптоми суттєво погіршують якість життя та знижують працездатність таких пацієнтів. Вкрай важливим є своєчасне діагностування шизофренії та її ефективне лікування, основні аспекти якого висвітлила у своїй доповіді завідувачка відділу пограничної психіатрії ДУ «Інститут неврології, психіатрії та наркології НАМН України», д.мед.н., професорка Наталія Олександрівна Марута....